Сонячні вірші

Відьма

Відьма палала -

Вона винною була, 

Бо не знала, 

Що люди не цінять добрії діла. 

Вона кохала, 

Та полетіла першою його стріла -

Тепер вона волала від болю, 

Та не було до цього нікому діла. 

Тож - проклинула вона на ту ж саму долю тих, 

Кому колись вірила. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше