Розділ 49 Запрошення

 Соня лежала в своєму ліжку, важко дихаючи дивилася на одягаючогося Даню. Сьогодні він був якийсь... дикий, грубий , навіть лютий. 

- Вже ідеш? !!- прокричала в спину хлопцеві, розраховуючи на поцілунок на прощання.

 Не сказати щоб була не задоволена, але хотіла дещо іншого. Пристрасне злиття губ, палкі доторки пальці. Соня прикусила губу , уявляючи як хлопець зсуне ковдру, пестощами спускаючись все нижче і нижче. З полону думок , її вирвав скрип  двері.

- Отак і підеш ?

- Отак і піду.

- Гад. - подушка полетіла, вже в замкнені двері. Соня , прикриваючись ковдрою вибігла в коридор , і прокричала в слід - Сволота!!! 

 Гримнувши дверима, зайшла до себе. Одягнувшись, все-таки вирішила спуститися. Шлунок активно почав наполягати на своєму.

 Спустившись в низ , пройшовши на кухню , побачила Марту, яка відвела погляд.

- Ти чого?

- Чого ? Закриватися треба. Не маленька. 

- Пожувати є що? - перейшла до діла дівчина. 

- Сідай.

- Дякую - повернула порожню тарілку- А Лізу не бачила?

- У себе. Закрилася і не виходить. Ох дівки дівки.- зітхнула Марта - Світ клином наче зійшовся на цьому Олександру.

- А це ідея. - сказала Соня , підводячись з місця. 

 Пройшовши до кімнати подруги , постукала в двері.

- Це я , Соня - Відповіді не було. 

 Діставши телефон, набрала номер. Мелодія пролунала з кімнати.

- Чого тобі ?- запитала подруга, явно заплаканим голосом. 

- Хочу тебе запросити на місцеві танці.

- Що?- двері відчинилися. 

 Заплакана Ліза витирала рукою слюзи.

- Слухай подруго, це не діло. Не зійшовся ж світ клином на цьому Олександру? Поїдемо на місцеву дискотеку.  Розвіємося...

- Думаєш допоможе?

- Гірше не буде.

А ви як думаєте? Може все-таки буде?