Розділ 46 Сварка з подругою

 Після поминок всі направилися по автівках. Соня спинила сімейну пару. 

- Куди свою відвезеш?- запитала вона

- В готель.- була суха відповідь.

- Годі. У тебе будинку наче немає.

- Це твій будинок.

- От і вважай , що я Аллу запросила.

- Це чудово - подала голос дружина. - Тоді я в готель. Речі зберу.

- Чудово. 

 Дорогою, Соня обдумувала розмову.

"Якщо все так як ти кажеш? А дійсно. Я вважала , що убивство було випадковим. А раптом ні? Раптом хтось навмисно убив. Маячня. Ніхто... А біс його знає, хто на що тут здатний." 

  Дивлячись в перед , дівчина себе утішила думкою, що поки що її не уб'ють. Таке собі, але краще чим нічого.

 Приїхавши до дому , Соня від напруги дня упала в ліжко і відразу заснула. Але поспати їй не дав настирний стукіт у двері.

- Кого це принесло.- бурчала дівчина.

 Відчинивши вона побачила Лізу. Злющу , з тиснутими кулаками , важко дихаючи. Здавалося , вона ледь стримується аби не накинутися.

- Ти чого?

- Це я чого? - прошипіла подруга- Це ти що робиш ? Якого біса ти Аллку поряд з Данею поселила.

- Він сам розбереться.

- Погано закінчиться. Пересели ти їх подалі. 

- Слухай ...- на цей раз Соня вже ледь-ледь стримувалася- Даня дорослий хлопець. Сам розбереться. 

- Та який він дорослий!!! Переросток він перекачаний. Та й взагалі, лиши його в спокої. 

 Закривши прямо перед носом двері, пішла спати. 

Алла явно не до вподоби Лізі. Як думаєте, чого така не приязнь?