Розділ 40 Не таємний роман

 Соня озернулася ,  і побачила Олександра. Безцеремонно штовхнувши двері в перед нею.

 Марта , як злякане дівчисько , зіскочила прикриваючись піднятим одягом. 

- Мда батечко - відсунувши Соню в бік , зайшов в кімнату Олександр.- Шкала упала. Раніше партнерка покійна Агнес, а тепер служниця. 

- Слухай синок. Ти зараз ...

- Штани застібни, та футболку якусь натягни. 

- Агов народ!- крикнула Соня - Розверніться . Дайте Марті одягнутися. 

 Чоловіки розвернулися.

- Слухай батько , а ти чого розвернувся.

- Що ? 

- Що ти там не бачив? - і противно так засміявся. 

 Важке дихання, гримаса злості перекосила чоловіка.

- Спокійно , спокійно . - Соня стала між ними.

 З за ліжка встала Марта, поправляючи простеньку сукню , з квіточками. 

- Нам треба поговорити. - сказав дівчина.

- Ага - розвернувся Олександр , з огидною посмішкою додав- Цікава розмова вийде. Особливо якщо врахувати , що тут окрім ліжка то й присісти нікуди. 

 Хлопець , нахабно обхопив дівчину за талію. Брови дівчини полізли на лоб, дзвінкий ляпас , пострілом пролунав в кімнаті. 

- Руки забери - скидуючи долоні хлопця з талії, сказала дівчина. - Розсідаємося.

- Ой ой ой - іронізував Олександр. 

 Соня зайняла єдиний стілець, хлопець вмостився  на підвіконні. Парочка сіла на ліжко, що викликало приступ іронічного сміху в Олександра.

- Тільки ляпни щось. 

- Добре . Добре. - демонстративно провів по губах. Мовчу мовляв.

- Розповідайте. 

- А що розповідайте.

- Що саме? 

 Олександра на підвіконні, прямо і поривало , але хлопець втримався. 

- Як довго у вас роман?

- Розумієш Соня , твоя тітонька була дуже гарною жінкою...

- З верху чи з низу вона була тобі гарна- не втримався хлопець.

- Та помовч уже !!! - крикнула на нього дівчина.

- Характером увесь у матір. - Федір кивнув на сина - По первах , що тут гріха таїть, це приваблює. Така от перчинка , вносить різноманіття в сіру буденність. Тільки от , десятиліттями з такою жити. - він важко зітхнув. Марта , сидівша вступивши очі в підлогу , поклала долоню на руку . Федір поклав свою . Погладжуючи руку жінки , продовжив:

- Жили ми в родині, заради сина. Цей постійний вулкан , який абсолютно не передбачений , набрид. Коли син підріс , я пішов з родини. Просто вже не міг. 

 Дружина відпустила - вів далі Федір - Ми давно , по факту сусідами були. А от син - ще один важкий видих - Словом Олександр не зромів. 

 Я взяв свою долю в бізнесі. Але декілька ризикових вкладень , які обіцяли значний куш, серйозно мене потріпали. Тут то я зустрів Марту.

 Чоловік просіяв в посмішці.

- Спокійна , рішуча , знавша чого хоче. Але дуже любила все контролювати. А тут - він обняв Марту. - Добра , мила , домашня жінка. Від якої так і пахне теплом і затишком. 

- Тітонька знала?

- Звісно знала - подала голос служниця.- Якби вона мене просто звільнила , хай і з вовчим білетом, це було пів біди. Але їй доставляло задоволення над нами знущатися. 

- Браво !- закричав Олександр, хлопаючи в долоні - Гарна оповідь. Тільки ти забув , що з цією сукою дохлою , ти матері зраджував ще до розлучення.

- Не було у нас ніяких зрад. Ти в неї про її помічника ...

 Договорити він не встиг. Соня , озернувшись до вкола , в пошуках чогось вашкого , вскочила на ноги і кинула в Олександра стілець. Хлопець впав на підлогу , присипаний уламками скла.

Ось такий розподіл. Що думаєте, з приводу чоловіків?