Розділ 35 Розмова що не відбулася

 Соня їхала за кермом свого Жучка. Автівка , немов би раділа після простою, завівшись з пів обороту несла господиню дорогою. Сама ж дівчина , була занурена в думки.

"Що робити далі?- думала Соня - Якщо все так , як я думаю, а схоже на те, то вбивця на волі. Хто буде наступною жертвою? Чи може вбивця спинився ? Досяг свого , та заспокоївся. Чи можливо лише взяв перву. Після смерті тітоньки Агнес, я основна спадкоємиця, і якщо убили через спадок , то я наступна на черзі. " 

 Думки були не втішні , і що з ними робити , вона не знала.  Приїхавши до дому , довго сиділа на парковці.

 Перше що спало на думку, це порадитися з Лізою. Але цей варіант відкинула відразу. Їй ,з Данею і так не просто. Зізнання батька , його смерть. Лишався Олександр. 

 Вийшовши з автівки, забрала речі. Закинувши в свою кімнату валізу, стала шукати хлопця. В кімнаті не було, телефон не відповідав.

 Спустилася в кухню, служниця якраз щось готувала.

- Марто...- почала Соня , але побачивши як жінка підпригнула , запитала- Ти чого?

- Та дім цей . Це вже не той будинок , що був колись. - задихаючись, тримаючись за серце ,відповіла вона. Відставивши з вогню сковорідку , додала - Мене тепер тут все лякає. 

- Ну , ну . Не драматизуй. - дівчина обняла , ледь чи не ридаючу жінку- Все вже по закінченно. Все скінчилося. 

- Так - повернулася до приготування - Але ...не по собі якось. 

- Це мене. Ти краще скажи -де Олександр?

- Він з Лізою ,  в парку були.

- Що? - вирвалося в дівчини.

- Ви чого? 

- Та так.

 Соня вискочила , як обпечена. Дуже вже він з Лізою укололо серце. І не дарма. 

 Ноги самі віднесли , до критої бесіди. Де її подруга , злилася в пристрасному поцілуноку з хлопцем.

Не вийшло розмови з Олександром. Зайнятий хлопець;-)