Вибору особливо не було. Тому Соня зробила крок в темряву.
- Тут хоча б сухо.
Утішала себе дівчина, йдучи темним , довгим коридором, який поступово почав підніматися в гору. Скоро полоса світла вдарила в очі.
- ВИХІД !!!- радісно закричала дівчина, пришвидчивши крок.
Проте радість була передчасною. Замість вихода , на дівчину чекала щилина в стіні. Прибравши оком до стіни , вона побачила тіткин кабінет , по якому з якимось великим рюкзаком ходив дядочко Богдан. Підійшовши до стіни , він зняв одну з картин. Поставивши її на підлогу , вийняв з ркзака іншу , і повісив на її місце.
- От же ж гад !!!- заклекотало все в середині дівчини, але тут же стрепинулася. -А як він сюди потрапив?
Відповідаю на це питання стали впевнені кроки в сторону щилини. Знайомий металевий гуркіт , двері почали відчинятися.
- Оце влипла. - пробубніла Соня, тікаючи по коридору.
Біжучи по темному коридорові , вона чула кроки за спиною. Впершись в стіну, вона почала мацати її рукою, хукабчи прохід. Один з каменів , увійшов в стіну , яка відсунувся в бік. Дівчина випала в провалля.
- А-а-а!!!- пролунав чийсь крик.
Увімкнулося світло. Дівчина побачила Олександра.
- Ти ...- він важко з переляку дихав.
- Я.- Соня всілася на ліжко , вітдихуючись
- Я не про це. Ти ж звалила.
- Що?!!!
- СМС своїй подрузі Лізі написала. Зараз точно не пам'ятаю, але щось на зразок " Мене все дістало , я так більше не можу"... А ти як в моїй кімнаті - хлопець потягнувся за телефоном - Без п'яти на другу ночи опинилася?
Нерви вже не витримали , і дівчина розридалася прямо на плечи у хлопця.
Радує одне - Соня вибралася з колодязя. Та й факти нові є. Що думаєте з цього приводу ? Пишіть в коментарях.