Розділ 21 Пікнік

 Слідчий , невблаганний як сама феміда , йшов до Соні.  В очах копа , прямо і читався обвинувальний вирок. 

- Зачекайте - продовжив юрист - Це ще не все. Згідно з заповітом , пані Соня , після вступу в права наслідування, може володіти п'ятнадцятью відсотками всього капіталу. Решту отримає тільки після заміжжя, на яке виділяється пів року.

"Виділяється - подумала Соня- Ех тітонько. Як на тебе схоже" 

- У випадку не виконання вимоги - вів далі адвокат - решта ділиться порівно між всіма членами родини. Плюс рівна доля Федору...

- І за менше убивали. - відмахнувся слідчий. 

 В цей момент пролунав сигнал телефону. 

- Я вийду. Треба відповісти. 

 Вийшовши в коридор , взяла слухавку. 

- Алло.

- Пані Соня.

- Так , це я. 

- Вас турбують з приводу вакансії.

Серце дівчини забилося сильніше.

- Так я вас слухаю. 

- Ми знайшли претендентку на запропоноване вам місце. Але вас ми тримаємо в резерві.

- Добре. Дякую.

 Поклавши слухавку , дівчина повернулася. 

- ... панове , це міра необхідності. - пояснював слідчий.

- Знову - дядечко Богдан виступив в перед- Так з ранку були ж ваші експерти. 

- Треба провести ще ряд експертиз. Вас всіх прошу віднестися з порозумінням , і не виходити зі своїх кімнат. 

 Не надто задоволені , всі розійшлися. Опинившись в себе , дівчина ніяк не могла зібрати до купи думки. Ходила туди-сюди, але нічого путнього в голову не лізло. Стіни кімнати, просто стискали ,давили . Дівчині здавалося , що приміщення роздавить її могильною тишею.

Подивившись в вікно , на збігавші краплі дощу, сказала сама собі:

- А чого ні. 

 Одягнула куртку з каптуром , і вийшла на прогулянку. Пробратися непоміченим , крізь всюди сучного помічника слідчого не вдалося.

 Ну і нехай - подумала Соня. Їй вже реально було все одно. 

 Накинувши каптур, вийшла за двері. Порив вітру в лице , яке тут же було омите холодним дощем, явно дало зрозуміти що час для прогулянок невдалий . Прогулянка не вдалася. Уже через пару хвилин, Соня промокла вся.

- Насолодилася прогулянкою. - пролунав голос того , кого найменше хотіла бачити. 

 Розвернувшись, побачила Олександра, з якимось пакетом в руках. 

- Ходімо в бесідку - хлопець кивнув в бік. - Поговорити треба.

  Вона була в такому стані, що не вагаючись погодилася. Галантно відчинив скляні двері, він запустив дівчину в середину. 

- Слухай ти щось з ранку їла?

- А тобі то що? 

- Для легенди.

- Що? 

Олександр витягнув з пакету бутерброди і термос.

-Хай всі думають, що я хочу підкатити до багатої нареченої. 

 Побачивши згорток з бутербродами , почула як забурчав голодний шлунок. 

- Пригощайся.

 Дівчина взяла запропоновану каву. Після того ,як утамували голод , хлопець почав розмову. 

- Якісь думки є? 

- Хтось скористався таємним ходом...

- Не факт.

- Тобто?

- Ну ти ж сама довела - хлопчина зробив ковток - Що роздобути ключи в цьому домі, це раз плюнути.

- Можливо - Соня прийняла чашку. - Слухай тут така річ.

Дівчина дістала злощасний телефон, і розблокував , показала хлопцеві. 

- Сорок вісім відсотків зарядити. І що з того? 

- А те , що вчора , перед тим як іти до тітоньки, я поставила на зарядку . Там було два відсотка. Хтось підкинув телефон, перед приїздом поліції. Але хто?

 Хлопець засміявся.

- Ти чого ? 

- Повний дім підозрюваних. Якщо тебе посадять , всі отримають свою долю. Мало того , яке ще зросте за рахунок твоєї. 

- Але ж ніхто не знав за умови заповіту. 

- Це норма закону. Номер статті зараз не пам'ятаю, але лице яке убило спадкодавця , позбавляється права на спадок. В інтернеті це знайти , раз плюнути. Схоже хтось вивів з гри основну спадкоємицю. 

- Весело - гірко усміхнулася дівчина, роблячи ковток. 

Ось такий вийшов пікнік. Невже Олександр почина вірити в невинуватість Соні? А ви як думаєте?)))