Розділ 11 Ранок в якості підозрюваної

 Обстановка в вітальні висіла важка. Частично це було пов'язано з неприпиняючимся риданням Магди. Але основна вина , за важко- налектризоване повітря , лежала на слідчому. 

 Суровий грузин , років сорока на вигляд в формі  ,представившийся майором Гурамом Чванешвілі. Поліцейський наче рентгеном  просвідчував оточуючих, пристальним , неприємним поглядом.

- Ви занадто спокійні - почав він , своїм хронічно простудним голосом , звертаючись до Соні - Як на людину , яка тільки-но втратила улюблену - вуста розплилися у посмішці - тітоньку. 

 Від нервів дівчина ікнула , і тут же прикрила рота. Ліза , сидівша поряд , стиснула руку.

- Це зараз в поліції такий метод , підозрюваних пресувати. - випалив Даня. 

 Нерви Соні не витримують. Дівчина заливається в історичних риданнях , перебиваючи Магдене голосіння. 

- Ну ну Соня - намагалася заспокоїти дівчину подруга - Все добре. Заспокойся. 

 "Добре - вертілося в голові - Та нема нічого доброго. Підозрювана. От хто я для вас." 

- Я просто виконую свою роботу. - скривившись , наче від зубного болю , відповів слідчий. - Нам доведеться всіх вас допитати. 

 Поліцейський , навіть не намагався приховати , наскільки йому ця процедура не приємна. 

- Це необхідно зараз робити ? - піднявся дядечко Богдан - Ми тільки-но втратила члена сім'ї!!! Невже це не можна відкласти?!!! 

- Ні - була дана коротка , безапеляційна відповідь. Слідчий розвернувся всі корпусом до дядечка, і запитав - Як думаєте, хто з вас міг її убити? 

 Всіх присутніх, наче крижаним вітром обдало . Навіть згорбившомся за протоколом , молодому хлопцю в джинсовому костюмі , стало не пособі.

-  Я поставив питання - розірвав повисшу тишу полісмен - Хто з вас міг її убити? 

 Миттєвий косий погляд на Соню.

"І цей туди ж" -  нова думка розірвала голову , вилившись в чергову хвилю ридання. 

- Але ж ... Але ж ... - почав белькотіти дядечко - Це був нещасний випадок. 

- Це ми зрозуміємо , лише після ретельного вивчення всього - детектив обвів поглядом присутніх - і всіх.  

 Поліцейський навис просто над Сонею.

- Почати хочу з вас . - сказав чоловік , дивлячись з верху в низ. 

- Ви мене підозрюєте? - запитала вона.

- Ну ... - зам'явся коп - Ваших слідів , на місці злочину навалом. До того ж. - він кивнув на окровавлений халатик з нічною сорочкою. 

- Дайте тоді мені переодягнутися. - зібравши в кулак залишки гордості , заявила Соня. 

- Олег - звернувся слідчий до помічника - Дай пакет для реч доків.

 Юнак порився в сумці , і дістав пластиковий пакет. Слідчий передав Соні , зі словами :

- Одяг сюди. Він знабиться для експертизи. - перевів погляд на Марту - Мені знадобиться окрема кімната.

- Кабінет у вашому розпорядженні. 

- Добре. - знову повернувся до дівчини - Прийдете в кабінет для допиту. 

Ось такий він ранок. Схоже всі вже визначилися з підозрюваним . Що думаєте? Напишіть в коментарях)))