- Слухай мене уважно - лице тітоньки було перекошене від злості і ненависті- Я тебе купила , з усіма твоїми тельбухами. Будеш робити те , що я тобі скажу. Тобі ясно?
- Мамуля!!! Татку!!!- кричить Соня - Де ви?
- А - вуста тітоньки Агнес розплилися в злорадній посмішці - Ти їх убила. І мамулю свою , і татка і мене уб'єш.
- Я ... Я їх не вбивала.
- А хто ? Через кого вона сіла за кермо.
- Ні!!!
Дівчина відчуває, як штовхає м'яке тіло тітки. Вона падає повільно , як в сповільненій зйомці. Тіло жінки приземляється на килим з м'яким, ледь чутним хрустом.
Соня дивиться на те , як навколо голови розливається бура пляма крові. Погляд переводиться в згасаючи очи , з яких йде життя.
- Убивця !!!- почулося позаду.
Обернувшись , побачила Олександра. Кульгаючи іде на дівчини , промовляючи страшні слова :
- Убивця!!! Убивця!!! Убивця!!! Батьків убила!!! Мене убила!!! Тітку вбила!!! Ти всіх вбиваєш!!!
- Ні!!! Ні! НІ!!!
Соня прокинулася від власного крику. Озирається довкола. Темряма , нічого не видно. Мобільний, жалібно просячи зарядку, звертає увагу. Взявши телефон , підсвітила навколо.
Та ж сама кімната. Одяг , як був розкиданий , так і лежить. Видиха з полегшенням:
- Дідько . Насниться ж таке. Хоча чого його дивуватися ? Дорога , вино , стрес. От і сниться всяка маячня.
З роздумів вивів все той же мобільний , настирливо вимагаючи зарядку. Поставивши на задядку , подивилася на час . 1:17 ночі.
- Тітонька в мене сова - думала дівчина- Та й взагалі спить мало. В принципі має бути в спальні , чи в кабінеті.
Піднялася з ліжка. На помацки дісталася комоду . Відкрила верхню шухляду. Там завжди, у всіх кімнатах , був ліхтарик і декілька свічок. Про всяк випадок. Підсвітивши дівчина одягнула сорочку і халатик.
- Треба сходити до тітоньки. Час не підходящій , але вона все одно не спить. - казала сама до себе Соня - Чого їй закортіло мене одружити? Та ще й якомога швидше?
Шлях через весь , сплячий , тихий будинок остаточно заспокоїв. Дівчина хотіла постукати , але двері привідкрилися від легенького доторку.
Пройшла в середину , приговорюючи:
- Тітонько , ти спиш?!!
Тиша. Абсолютна тиша , яку перебивало лише дихання дівчини.
- Що за сморід?- морща ніс , запитала вона.
Посвітивши ліхтарем , Соня відсагнулася. На підлозі , в калюжі крові лежала тітонька. Її скляні очи , з яких уже пішло все життя , дивилися на дівчину.
- Аааа!!! Все так як у вісні!!!
Не тямлячи себе , вона випустила ліхтар , і підбігла до тітоньки. Намазавши тіло , вона забруднила весь одяг в крові.
- Що тут відбувається - почула дівчина голос , перед тим як увімкнувшеся світло засліпило її.
- Аааа!!! - закричала Магда - Соня вбила хозяйку!!! ДОПОМОЖІТЬ!!!
- Що !!! Я не вбивала!!!
Ну ось і ще один розділ. Діліться своїми враженнями в коментарях)))