Абетка

— «І»?

— Вежа, над якою завжди висіть повний Місяць. Щоправда, якщо підійти ближче, вона його затуляє. Великі чари конекту і різних типів взаємодії зберігаються в цій вежі.

Даринка усміхається. Оля підпирає голову рукою.

— Вона часом мені сниться, ця вежа. З чорного каменя, поряд з нею тече ріка. Там завжди ніч і завжди повний місяць, і тільки іноді у вікнах промайне силует жінки, що там мешкає. Їй там затишно. Тільки лише якщо слово або речення гірке або образливе, це воно змінюється — знаєш, день, розпечена базальтова пустеля навколо, коли око дістає, повітря спекотно-тремтливе і сонце над вежею, таке розлючене, що все навколо вбиває. І сама вежа, вона з чорного базальту. А для тебе?

— Тонкі пронизливі рухи, — Даринка клацає пальцями, намагаючись пояснити. — От витягни руку вперед, а потім повільно-сильно потягни пальці до себе. Відчуваєш це «і» в мускулах? 

Деякий час вони мовчать — Оля робить, що запропоновано, і схвально киває. Даринка починає знову:

— А «ї»?

— Ну, для мене це також вежа і два сонця, що кружляють над нею. Кожне своїм світлом її освітлює, і в цьому є віддзеркалення і схлопування. Конект схлопнувся, розумієш? «І» клей, «й» клей, а потім вони зустрічаються, склеюються і їм вже байдуже на інших. А для тебе?

— Щось колке. Гостра їжа, або сміх, коли сміятися не можна. А що ще?

— «Є». Такий флюгер виразний, розумієш. Одразу видно, який вітер на цей флюгер дує, живий чи мертвий. Як нуль між існуванням і небуттям, але не статичний, як нуль, а крутиться.

— Та–а… Це вже точно. Для мене розтяжка ніг після тренування. Разом з передчуттям, що скоро на ліжко бахнешся. 

На деякий час вони замовкають в задумі.

— «О»?

— Коло як на воді, тільки на всесвіті. Щось є в цьому «Ом».

— О, точно! — Даринка дуже любить бачити інший-Олін погляд на речі, але, виявляється, також дуже приємно, коли погляди збігаються. — Оом таре туттаре туре соха… Ніби він тебе огортає і ззовні, і зсередини, і ти сам теплою ковдрою стаєш. 

Останнім часом Даринка полюбила співати мантри і взагалі — той самий танок, рух, але горлом, діафрагмою, легенями. Танок, безумовно, має міріади втілень.

— «А»?