1 Глава Юстина

                                                                                       Хотіла лиш забутися на мить,

                                                          Бо так самотньо довгими ночами,

                                                         Та закохалася і серце так болить,

                                                        Бо стали кілометри поміж нами.

                                                      Так хочу знов на море, до тепла,

                                                                В твої обійми, пристрастю наповнені,

                                                      Але, нажаль, вже за вікном зима,

                                                                    А ти залишився лиш в моїх споминах…

(Оксана Грицина)

Нарешті море… Я так довго чекала на цю поїздку. Хочу забути про роботу, вічні цифри, звіти, дебет-кредит. Задовбало все! Колектив, який нагадує кубло отруйних змій, адже усі так і хочуть запхати тобі ніж у спину. Але найгірше, це наш начальник – Андрій Михайлович Тиранчук. Прізвище говорить саме за себе, от хто справжній тиран. Таке враження, що він не має нічого святого. Не дай Боже запізнитися хоч на дві хвилини, то буде читати нотації цілий день. А якщо захворієш, то хоч помирай, а на роботу маєш вийти. Як мені усе це остогиділо. Проте, найбільше нервів мені попсував мій колишній. Розлучення конкретно мене вивело з себе, адже розходилися ми з чоловіком зі скандалом та взаємними образами. Прожили ми з Сергієм десять років. Не скажу, що все було ідеально, але якось терпіли одне одного стільки років. Та останнім часом я помітила зміни в наших стосунках. Він став пізно повертатися з роботи  додому, завжди був усім невдоволений, постійно ображав мене. Ні, до рукоприкладання не доходило, але іноді словами можна завдати більше болю, ніж фізичним втручанням.

Не скажу, що я вже аж стільки натерпілась від його поведінки, просто не звертала увагу на все це, адже постійно була зайнята на роботі, а коли приходила додому, то майже не слухала його нарікань. Можливо, ми давно перестали кохати одне одного, не знаю, але наш шлюб тріщав по швах і ми це обоє знали. Останньою краплиною стало те, що я застукала його з коханкою простото у нас вдома, на нашому ліжку. Мене це страшенно розлютило. Я здогадувалася, що він зраджує мене, але не мала доказів цього. От і отримала…

Оскільки квартира моя, то я вигнала Сергія в той самий день. Саме через квартиру і була потім тяганина в суді, адже він захотів відсудити в мене половину. Проте в нього нічого не вийшло, адже ця квартира мені подарована, тому в Сергія на неї не було ніяких прав.

Одним словом в свої тридцять три роки я вже добряче наїлася полину. І от через купу років догоджань іншим вирішила махнути рукою на все і на всіх та зробити те, що подобається лише мені. Замовила собі путівку в Туреччину аж на чотирнадцять днів у п’ятизірковий готель. Хочу просто відпочити від тієї буденної рутини та забути про усі проблеми.

Зійшла з літака в аеропорті Анталії, забрала багаж і відразу помітила представника турагенції. Мене провели до автобуса і я зручно вмостилася у м’якому кріслі.

Все, вмикаю режим релаксу! Насолоджуватимусь відпусткою сповна. Не буду навіть заходити в соціальні мережі та перевіряти електронну пошту. Рідних у мене не має, тому і хвилюватися за мене нікому. Друзів у мене також не має, хіба лише моя однокласниця Таня, з якою ми зі школи підтримуємо теплі відносини. Дітей також не маю, тому зараз я вільна пташка. Ніхто і ніщо мене не тримає, окрім роботи. Я б її давно з задоволенням покинула, якби  не висока зарплатня і не близьке розташування до моєї квартири. Це дві основні причини, через які я її терплю.

З Анталії до Аланії їхати дві години. Гід турагенції в загальному ознайомив нас з історією Туреччини та Аланії. Порадив на які екскурсії варто поїхати, куди можна піти та що придбати і відразу попередив, що з турками обов’язково за все потрібно торгуватися.

Зійшла біля свого готелю. Вражаюче красива будівля, зайшла у середину, а там ще краще! На рецепції швидко оформила усі необхідні документи і поселилася в номер. Оскільки я відпочиваю одна, то мій номер виявився не надто великим, але з терасою і неймовірним виглядом на море. Краса! Я встигла ще поснідати і, переодягнувшись в купальник, пішла на пляж.

Готель знаходиться на першій лінії від моря, тому далеко йти не потрібно. Стою на березі Середземного моря. Вдихнула на повні груди солоне повітря. Хвилі набігають на берег і приємно ополіскують мої ноги. Небо чисте, без жодної хмаринки. Зайшла в море, вода тепла, немов її хтось спеціально підігрів. Я не є добрим плавцем, тому тримаюся недалеко від берега. Вирішую трохи засмагнути, лежу на шезлонзі, сонце приємно припікає і мене хилить до сну. Проте сьогодні лише перший день моєї відпустки, тому надовго на сонці не затримуюся, щоб не згоріти.

Після смачного обіду вирішую почитати книгу. Я вже так давно не читала для свого задоволення! Завжди потрібно було опрацьовувати якісь нові інструкції та правила, вдосконалювати свої навички, а зараз я з задоволенням читаю роман про кохання. Хоч помрію про ідеальні стосунки, адже в моєму особистому житті усе надто сумно та скучно.

Після вечері вирішила пройтися вздовж берега і насолодитися заходом сонця. В Туреччині темніє швидше, ніж в нас, у Львові. Повернулася в готель, коли вже стемніло. Біля басейну грає музика, аніматори розважають відпочиваючих конкурсами та запальними піснями.