Про який там сон та обід можна було говорити, якщо їй було максимально ніяково знаходитись поруч з Олегом. З одного боку було розуміння, що вони давно не діти і варто забути про минулі чвари, а з іншого - знаходитись наодинці з ним в одному будинку було некомфортно. Та і її шокував зовнішній вигляд хлопця. Олег завжди був доволі худим та високим, а зараз вона побачила, як йому вдалось привести худорляву фігуру до ладу. Катя сама зловила себе на думці, що затримала свій погляд на його тілі трохи довше, чим варто було б.
"Про що ти тільки думаєш?!" - умовно смикнула себе дівчина, відкриваючи холодильник.
Вона побачила овочі, сир, але те, що найбільше її зацікавило - пластикове відро з замаринованим шашликом. Ніби мариво перед очима з'явилась картина, як вона з задоволенням впивається губами... ні, зубами... в соковитий... шматок м'яса.
"Мені точно треба відпочити", - остаточно впевнилась в цьому дівчина і пішла перевдягатись в зручніший одяг та збирати похідний рюкзачок з найнеобхіднішим. Вона не будувала особливих планів, не розписувала таймінги, просто намітила кілька цікавих туристичних зупинок та залишила час на те, щоб просто побути на одинці з собою та природою. Але думки все повертались до її сусіда, адже перед виходом потрібно було взяти той злощасний ключ.
-Можна? - Катя постукала і тільки отримавши дозвіл зайшла.
Все як і в неї: односпальне ліжко, тумбочка біля нього, велике м'яке крісло і комод для речей. Усе чисто, речі не розкидані. Хоча, варто зізнатись, дівчина очікувала побачити безлад. Олег був одягнений в шорти та футболку поло, що виглядала дуже доречно в таку літню пору.
-Тримай, - він протягнув їй ключ, а Катя так спішила взяти бажаний предмет, що мимоволі торкнулась руки хлопця, відчувши теплоту шкіри. Це стало черговим незручним моментом, який вона постаралась швиденько припинити.
-Дякую, побачимось увечері, маю деякі плани, - відвернувшись, щоб уникнути зорового контакту, Катя стрімголов поспішила на вихід. Тільки опинившись на вулиці, вдалось видихнути.
Чого їй було так ніяково? Все ж не вона псувала йому навчання в школі, а навпаки. Та й коли це було, тепер вони дорослі люди, чому б не почати все з чистого листка? Але це Катя вирішила залишити на потім. Зараз тільки сонце, літо і відпочинок. В першу чергу вона набрала води з колодязя і ввімкнула навігатор, направившись до лісу. Спочатку вона спробувала знайти печеру, але вказівник так і не привів її до мети, а карта показувала взагалі інше місце. Тому в якийсь момент Катя припинила пошуки і зупинилась на привал в зручно відведеному для цього місці, в якому зробили простий дерев'яний столик і дві лавки. Сповна насолодившись співом птахів і шелестом трав, які зливались в єдиний потік лісової мелодії, дівчина попрямувала далі. Їй довелось докласти зусиль, щоб зібратись нагору до відомої гойдалки, але вид, який відкрився з тієї точки вартував витраченої енергії. Гори розкинулись, ніби на долоні, здається крикни, і голос ехом прокотиться по усіх схилах. Хмари обережно торкались вершин, ніби то заглядаючи в густину лісних посадок, намагаючись розгледіти усі приховані секрети. А загадковість Карпатських гір - магніт, який тягне сюди туристів, і, напевно, спрацював і на саму Катю.
Повернулась до будинку дівчина задоволена, та вимотана. Їсти хотілось нестримно, адже за голод вона згадала лише коли наближалась до будинку і почула запаморочливі запахи смаженого.