Сон та пробудження у космосi

  У більшостi фантастів , космічний сон виглядає так  - лягли в кріокапсулу, заснули, прокинули вже через багато - багато років , в iншiй частинi космосу. Занадто добре, аби бути правдою. 

 Учені вже розробили методичку ,по якiй буде проводиться заморожування., i , що найголовніше - розморозка людей в космосi.

 Перший етап - заморожування. 

 Спочатку людина , дійсно лягатиме в кріокамеру, де тіло охолоджується. Але перед заморожуванням з тіла зливають всю кров. 

 Нащо? Тут все просто. Кров - це рідина. При охолодженні , кристалізується. Що небезпечно для астронавтів. Кров зіб'ється в кристали льоду, i просто порозриває тіло з середини. Тому кров необхідно злити. 

 Кров по венах, замінюються спеціальними кріоконсервантами. Ця рідина, яку запускають у вени, розпливається по тiлу , i консервує його з середини. 

 Коли підготовка завершена , тіло закривають в капсулi , i охолоджують до температури  −196 °C . Саме така температура оптимальна для довгого зберiгання. 

Другий етап - зберігання. 

 На етапi транспортування астронавтів до зірок в замороженому станi виникають проблеми. По перше - температурний режим. Тілові в замороженому станi потрібно саме −196 °C, Не більше, не менше. Якщо температура упаде нижче , це призведе до розрив тканин. Якщо підніметься вище, результат буде такий же. 

 Для тіла , в принципi це не так уже й критично. В майбутньому робиться ставка на відновлення тканин. Про це, докладніше нижче. Але якщо постраждали глибини мозоку, астронавту кінець. Відновлення мозкових тканин, це перспектива в кращому разi початку наступного століття. 

 Кріозаморозка це вже не диковинка. В Америкi вже близько тисячі людей являються крiозамороженими. I на практиці виникла ще одна проблема. В людському тiлi представлена вся табличка Менделєєва. В тому числі  Радiй , Полонiй , i решта вiд яких можна світитися в темрявi. 

 Як показала практика , навiть в замороженому станi відбуваються певні процеси в організмi. В тому числі i радіоактивні. Але людське тіло - геніальніше творiння природи. В неприродних для себе умовах , зуміло виробити механізм виводу радіації з тіла. Так  що радіоактивного отруєння організму не буде. Більше того , виділену радіацію вже зараз акумулюють в енергію. 

Третій етап - розморозка

 Астронавти підлітають до планети, пора прокидатися. Процес це буде довгим. Температуру піднімають поступово. Спеціальні датчики , сканери сканують тіло на предмет пошкоджень. Коли тіло "відтало"  , запускають кров по організму. Точечними розрядами струму , змушують серце працювати. 

 Певний час спостерігають. Виявляють пошкоджені тканини i органи. Їх не уникнути, i їх замінюються за допомогою принтера. Уже зараз тканини, i цiли органи , можна роздрукувати на спеціальних принтерах. В майбутньому цю технологію планують поставити на потік.  Для даного роду оперцiй.  

 Тканини мають також вживлятися в органи людини. Тут є ще одна погани річ "синдром швидкого старіння". Організм, після розморозки , надолужує своє у швидкому темпi. Буквально за пару днів , старішають на кілька десятелiть. Нові тканини, якi не були заморожені, мають "оздоровити" тi якi перебували в крiоснi. 

 З поступовим підвищенням температур, прогнозується критичні пошкодження деяких органів. Цю проблему в принципi вирiщує той же принтер, але з однією обмовкою - мозку це не стосується. 

 Серце , печінку, легені , шлунок можна замінити, а от мозок нi. Занадто заплутана система зв'язків між тканинами. На даному етапi не можливо навiть думати про створення штучного мозку. Якщо буде пошкоджена якась поверхнева частина , то її ще можна буде замінити. Про повну заміну головного мозку , навіть i мріяти нічого.   

 Коли всі маніпуляції з органами та тканинами завершаться , астронавта виводять зі стану штучної коми. Та й то , відразу побігти не вийде. Знадобиться процес реабілітації організму. До того ж можливі побічнi ефекти, якi вчені навiть i не беруться прогнозувати. 

 Як бачило крiосон не так вже й просто. Власне кажучi, тому вчені i роздумують над покращенням двигунів космічних кораблів.