Сон.

                                     Сон про нього, про колишнього    

                 Я обняла твою руку  і притулилася до неї щокою, на твій здивований погляд відповіла як на запитання. Так, я дуже тебе кохала, довго чекала, мріяла. Чекала, що зрозумієш, що теж покохаєш, так сильно цього хотіла, що весь Всесвіт знав про це. Я молила його допомогти мені і він по своєму старався, але у нього були свої плани на моє життя, я зрозуміла це через багато років.

               Я все робила, щоб сподобатись тобі, бажання було таке сильне, все що я не вміла робити саме собою виходило раптом. Я пам’ятаю як  кроїла сукню, рожеву з оборками, сама її шила, а коли міряла, мріяла як відкрию двері, ти побачиш мене і розтане той лід, що роками був в твоєму серці. Але ти мене в ньому так і не побачив.

              Ти багато в чому мене не побачив, не куштував того, що я готувала,не бачив чистоту в домі,не чув моїх віршів, бо ти просто не приходив. Один Всесвіт бачив, як билось моє серце, коли я раптом зустрічала тебе десь по дорозі. Потім воно завмирало і ти проходив повз.

Все моє життя тоді, всі мої вчинки були пов’язані з тобою. Я здогадувалась про твої бажання і виконувала їх. Це тепер я розумію яка це була дурня, але  тоді ,на декілька років, вузлик наших доль був зв’язаний, чи то я сама зав’язала його.

             Коли ми зустрічались у друзів, ти намагався сісти подалі від мене, піти раніше, говорив зі мною мало, ти боявся, що наші знайомі будуть пліткувати. Я бачила все це і, повір, було дуже неприємно. Біль всередині мене була все сильніша, ти посміхався і йшов. Все було за правилами етикету. Як можна було все це витримувати? Мені тепер не зрозуміти.  Посмішки, за моєю  спиною  наших знайомих були  нестерпні.

І тільки одна моя подруга хотіла вбити тебе за байдужість, тому, що розуміла мене і кохання. Одного разу я вирішила зупинити це божевілля, бо зрозуміла, що можу згоріти. І зупинила, в мене вийшло, а може просто перегоріла.

               В цей же час ти зробив крок назустріч. Дивовижно! Я дивилась на тебе, слухала і думала, що якби трохи раніше ти зробив цей крок, які ми могли бути щасливі. Які великі і красиві плани я складала для нас.  Пазл тоді міг скластися  вірно. Але було пізно, я  просто перегоріла.

Всі спроби повернути мене колишню уже нічого не могли змінити. Я відвернулась і пішла, як колись йшов ти. Мені не було боляче і жалю не було, вогню в моєму серці теж вже не було, охололо.

           Мій новий знайомий оточив мене турботою і коханням. Це було так приємно і так потрібно мені за всі роки поряд з твоїм льодяним серцем.

Пройшло багато років з тих пір, я багато чого забула, але сьогодні мені наснився сон.  Ти простягаєш до мене руку і я притуляюсь до неї щокою, потім беру її в свої руки. Яке це щастя, бути поряд, бачити, що я тобі потрібна.

Ти запитав мене, з докором, чому я нічого тобі не розповіла тоді, в ті роки? І сумно подивився в мої очі. Я не знайшла, що відповісти, це ж був тільки сон, а може і не тільки.

           Так, я впевнена тепер, що говорити про кохання потрібно, якщо кохаєш. Навіть коли боїшся, що не кохають тебе, що будуть насміхатися, можуть обдурити, все ж потрібно сказати, а раптом це взаємно?

Втратити такий шанс дурість. Адже,  може так трапитись,що кохання прийде і буде чекати коли ви зробите крок назустріч. Неважливо хто зробить його першим, важливо не упустити цей шанс.

Зробіть цей крок, а кохання зрозуміє як вам допомогти.