Сон глибокий

Дорога


Поміж вікна летять рослини

За спиною точаться війни

Хоч і їдеш поодаль невпинно

Все одно не втечеш , як не дивно


 

Як не дивно, трясе у вагоні

Хаос рухів зливається ззовні

Металевим блиском відбиває світ зірки

Довгий довгий сталевий червʼяк

Холод страху пронизує нирки

Невже більше не буде зупинки

У рідних  з дитинства місцях.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше