сон, чи все таки реальність?

Початок, глава 1

 

Мене звуть Влада мені буде сімнадцять, у мене середній ріст і довге русяве волосся.У мій вік багато однолітків задумуються, що буде далі та чого чекати у майбутньому.Куди піти вчитися ? Лишитися жити у своєму місті ?Я ще сильно не задумувалась над цими питаннями, але мене завжди цікавило питання.

Чи я зустріну любов усього свого життя? І чи будем ми на завжди разом ?

Також я читала багато книжок, щоб відповісти на це питання но багато історій закінчувались хепіендом.

Кожен день коли я виходила зі школи я сідала на своє улюблене місце в автобусі витягала навушники з кишені й слухала англійські пісні.Коли автобус зупинявся на другій стоянці я виходила і йшла додому.

Кожен раз при вході у коридор я згадувала батька.Коли мені було 8 я почула сварку батьків, після чого тато гримнув дверима і пішов,більше я його не бачила.Мама казала, що він пішов і можливо колись прийде, але я знала що такого не станеться.Кожне своє день народження я чекала цього, але коли стала старша старалась про це не думати.Я навіть не знала чи він є живим.Моя мама у той період була дуже замкнута у собі тому я була самотня і я знайшла найкращу подругу Нату.Я дуже рада що ми з нею подружились як би не вона я би була  тоді самотня .

Через пару років до нас у клас були приєднались нові учні . Це були були найкращі друзі Тамара і Максим. Тамара була моєю подругою і познайомила мене з Максимом .Вона була більш спокійніша від Максима і любила малювати. А Максим був звичайним хлопцем, який любив грати фудбол і тусуватись з друзями. Один раз я помітила у себе на парті відкритку на день Валентина.Там було поздоровлення і підписано....Найкращій дівчині яку я знаю .Звісно я подумала що то Максим ,бо більше я з іншими хлопцями з класу не спілкувалсь .Також я почала помічати його дивну поведінку ,но він мені був просто другом або братом якого я так хотіла мати.

Цього року я переходила у одинадцятий клас ,останній рік у школі.Та як би сумно це не звучало я повинна була найкраще провести рік зі своїми однолітками .

Кожен день на перерві ми з Натою йшли дивитись на гурток малювання.Там була записана Тамара .

-Привітики дівчата ,як у вас справи?

-Та все чудово ,ти вже почала малювати свій новий малюнок ?

-Ось дивіться .

-Дуже красиво сказала Ната.

-Тамар та у тебе талант, доречі а чому саме ця тема?

-Кожна деталь є частинкою космосу, якщо тої частинки не буде малюнок буде не таким красивим .Ви уявіть для кожної з нас є друга половинка , якщо нас не буде це життя буде уже не таким .У світі все пов'язано ,те що має статись станеться, а то що немає ні.

-Дівчата думаю нам потрібно уже йти скоро урок.

Після уроків лишилось трохи часу тому я з Натою пішла по магазинах.

-Чуєш давай зайдем у цей магазин я там дуже давно була .Запитала ната

-Тоді швидше ходім сказала я .

У магазині було багато одягу і різних речей но я підійшла до кулончиків один із них мені дуже сподобався, але мені не вистачало грошей на нього ,тому ми пішли з магазину.

Коли я приїхала до дому я переоділась пообідала і пішла вчити уроки на завтра .Потім подивилась одну серію улюбленого серіалу . І хотіла лягати спати та чомусь не могла заснути , потім я вирішила піти на кухню і випити трохи снодійного .

-Дитино чому не спиш?-спитала мама .

-Та чомусь заснути не можу ,та й іду за снодійним .

Потім випила снодійне і я відчула втому і заснула.

Мені ніколи не снилось, щось нормальне но такого точно би нікому  не приснилось .

-Привіт донечко привітайся  це твій зведений брат Євген .Сказав тато 
-Татку, я так скучаю за тобою...Промовила я сумним голосом .

Частково у підсвідомості я вже сумнівалась, що мені це дійсно сниться.

Євген був красивим високим брюнетом. Можеш мене називати мене просто Женя. Тільки ти дійсно будь впевнена чого ти дійсно хочеш, бо минулого вже не вернути..

-Доню прокидайся ти вже явно запізнюєшся до школи сказала мама перериваючи мій сон.

-Мам мені снився тато ...

-Доню знаю тобі важко ,но старайся про це не думати.

-Мам я тебе дуже сильно люблю і я рада ,що ми є одна у одної ,я без тебе би ніяк.

Ми міцно міцно обнялись і я зібралась і пішла до школи .
Я спішила і вирішила подзвонити до Нати.

-Привіт ,Нато не переживай я вже доходжу до класу .

-Владо тут таке сталось , у пералельний клас переводиться новий учень правда я майже про нього нічого незнаю но він точно красивий ...

-Добре давай папа зараз буду ..




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше