СОН
ОЛЕКСАНДР СИВАК
2020 рік
Частина 1
Добрий день.
Ви колись у житті замислювалися: «Хто Ви? Навіщо Ви взагалі народились на цій планеті?».
Звати мене Іван, я мешканець невеликого міста де і проходить більша частина мого життя. Зазвичай люди живуть так: народились, виросли, одружились, а потім все своє життя працюють та виховують своїх дітей. Я не така людина як тільки що написав. Я той, у кого нікого немає, не через те, що я якийсь не такий, а просто всі мої рідні давно померли, і я залишився на самоті. А їх було не так багато, лише Батько та Мати. Дружина, з якою я жив, залишила мене.
До сьогоднішнього дня я ніколи і не замислювався: «Навіщо я живу? Що я повинен зробити у своєму житті?». Я жив і навіть не замислювався ніколи про це. А навіщо собі забивати голову дрібницями? Живи собі і все, насолоджуйся тим що є.
Цікаво, я бачив людей у яких було все, а вони були дуже сумними. Та бачив людину, у якої взагалі не було нічого. Мені здавалося, що якщо б він підняв з землі маленький камінь, він був би найщасливішою людиною. От і виходить, що одним для щастя потрібно все і більше, а іншим і каміння вистачить. Ну про це трохи пізніше.
Частина 2
Як завжди, я прокинувся і пішов на роботу. Працював я у піцерії, розвозив піцу. Робота у мене була непильна, спину гнути цілий день не треба було. Поки я розвозив замовлення, я замислився над тим, що мені снилось у ночі.
Зазвичай люди відносяться до цього дуже серйозно, бо те, що їм сниться вони запам’ятовують, а потім одразу дивляться у сонник, де трактуються усі сни. Я ніколи так не робив, бо не приділяв увагу тому що і коли мені снилось. Тай навіщо зайвий раз дивитися різну дурню?
Я приїхав на адресу де мав відати піцу, взяти гроші, а може ще пощастить, дадуть чайові. Так буває дуже часто, якщо швидко привожу заказ, мені дають на чай. Я подзвонив двері одразу відкрились, стояла молода пара хлопець та його дівчина, які чекали на мене. Вони побачили мене з вікна, коли я під’їхав до їх будинку і одразу попрямували до дверей. Я віддав їхнє замовлення, це був стандартний набір, піца і суші на двох. Вони подякували мені за таку швидкість та дали мені трохи більше грошей. Звісно мене це дуже порадувало, бо день задався, і в кінці робочого дня в мене буде пристойна сума грошей.
Ще одне про що я забув вам сказати, всі мої зароблені кошти за робочий день мені віддавали одразу, можна було брати раз в неділю, але я так не робив, а забирав все зароблене кожного дня, бо навіщо мої гроші лежатимуть у них аж цілу неділю.
Робочий день добігав кінця, я зібрався їхати до дому. По дорозі я заїхав в супермаркет щоб купити собі щось міцненьке. Сьогодні їжу я не купляв, бо взяв собі піцу на роботі. Я вибрав чотири пляшки пива і попрямував на касу. Молода дівчина - касир, дуже швидко всіх відпускала. Буває посадять на касу стажера і все, справжній безлад відбувається, люди кричать на нього, він нервує і ще повільніше працює. А сьогодні все швидко, я забрав свій пакет та попрямував до дому.
Коли я приїхав до своєї квартири саме перше що я зробив - це прийняв ванну, самі розумієте цілий день їздиш туди сюди, під кінець робочого дня запах від мене не дуже приємний. Поки я купався в холодильнику прохолоджувалося моє пиво. Я вийшов з ванни взяв одну баночку пивка та пішов на балкон. Я мешкав на дев’ятому поверсі і у мене був гарний нічний вид, нічне місто в ліхтарях.
Я бачив, як люди сиділи в таких самих квартирах, як і я, і кожен робив щось своє. Я дивився на красу, яка оточувала мене навколо. Звісно. це не такі краєвиди, як на природі та все ж в ночі місто дуже гарно виглядає. Дивишся на те, як живе місто в ночі, і розумієш, що в наш час все живе двадцять чотири години на добу і так цілий рік та все життя.
З часом все змінюється, звички, розуміння всього того що нас оточує, навіть те, як ми сприймаємо цей світ.
У мене не дуже яскраве життя, я думаю, що воно таке, як у багатьох людей нашої з вами планети. Бо більшість людей зазвичай живе однаково. Нічого їх не вирізняє, окрім гаманця, в когось він більший, а в когось менший, ну про це, я вже вам казав. Ось і виходить, що ми мабуть однакові люди.
Я докурив цигарку та викинув бичок з балкона, зробив ковток з пляшки та попрямував до кімнати. Одразу увімкнув телевізор та почав шукати якийсь серіал. Я не зовсім любим саме фільми через те, що подивишся пару годин та треба шукати інший фільм, а серіал знайшов на триста серій дивись і все, нічого що на сотій серії взагалі забуваєш про що ти там дивився. А потім ранок і знову на роботу.