Розділ 7: Пісня яка віришила долю

Пісня за піснею, альбом за альбомом — і ось уже цілий концерт під них підлаштований. Вирішили зробити подарунок своїм слухачам: нова пісня — прямо на концерті. Отже, панове:

---

«Глобальна порожнеча»

(Бій: шістка. Спочатку — лише ритм без акордів, а потім:)

Куплет 1 (A6):

Люди — кричать у порожнечу,
Про глобальне тепло.
Грають — у нецікаву гру,
Бо хочуть тропіки — у лісі на снігу.

Приспів (Em):

Політично дорослі діти — кличуть свою міледі,
Загоріти й випити — вина «Леді».
Жити, як у милій Греції —
Жити та не тужити!

Куплет 2 (G):

Воювати — за все… і за воду теж!
Ходити й помирати — всім, один за одним.
Красти — й звинувачувати в цьому інших…
Та й зараз — крадемо зранку, в обід і ввечері. Коли заманеться!
(Бій: шістка — разом із A6–Em–G)

Приспів (Em):

Політично дорослі діти — кличуть свою міледі,
Загоріти й випити — вина «Леді».
Жити, як у милій Греції —
Жити та не тужити!

Куплет 3 (C):

А тоді — крастимемо… з потреби.
Навіть якщо — цього не хочемо.
Повернемось назад — у безмозкі мішки…
А хіба — ми зараз не такі?

Приспів (Em):

Політично дорослі діти — кличуть свою міледі,
Загоріти й випити — вина «Леді».
Жити, як у милій Греції —
Жити та не тужити!

Куплет 4 / Бридж (A):

Але ні — ми все виправимо!
Тільки зачекай…
Чув я цю казочку —
І вже їм її як — замазку.

Приспів (Em):

Політично дорослі діти — кличуть свою міледі,
Загоріти й випити — вина «Леді».
Жити, як у милій Греції —
Жити та не тужити!

Куплет 5 / Аутро (A7):

(Бій: четвірка, можливо з легкими акцентами акордів Am та Em)
Ми живемо — у такому світі,
Де всім начхати — на все, у цьому дусі.
Схема працює — вже давно…
З початку — людського тягаря.

***

— Це було просто неймовірно. Дякую тобі, Сань.
— Та нема за що, — ніжно промовила вона. — Боже, яка краса…

Блондинка — без макіяжу. А навіщо? Ховати за косметикою зелений сапфір?
Одягнена в спортивний різнобарвний костюм і білі кросівочки, що прикривають ангельські ніжки… Сподіваюся, це все правда, не збрехав же Сивий — вони з нею, як вода й хвиля.
А руки — справжні віртуозні ниточки: можна й самому доторкнутись — білосніжні, витончені, тонкі музичні струни, ідеальні для піаністки.

— До речі, я тут перестав вживати — ні "замінника", ні "книгу в роті", — вирішив вразити її Федір.

Піднявши здивовано брову, вона спитала:
— І як? — одночасно з Сивим промовили вони.

— Самі подивіться.

Він виглядав таким живим і бадьорим — синці від безсоння майже зникли.

— А напади були? — запитала Саша.

— Жодного.

— Ого… то нам, виходить, брехали? — наважився сказати Сеня.

— Не знаю. Можливо.

— Може, епідемія вщухла? Або таблетки дали достатню дозу — для імунітету? — поділилась думками білосніжна фея.

— Через це я, до речі, й написав «Глобальну порожнечу». Схиляюсь до того, що це через «політично дорослих дітей», — похвалився Федька перед нею.
— Я теж уже тиждень без таблеток живу. Не розумію, як ще жива…