Глава 1 початок

— І як ми так можемо виживати в такому світі?.. — подумав про себе «Сивий».   
   
Чому «Сивий»? Бо голова, як у старого.    
А чому не старий? Бо він пустотливий — а це забагато для старого.    
   
Насправді його звати Сеня. Одягнений просто: темно-сіреневий светр з червоно-чорними смугами збоку і якоюсь написом посередині, сині штани.    
А на кросівках — намальовані сірі очі, що дивляться вгору.    
Худорлявий, з коричневими очима, стрижений «їжачком» на верхній частині голови.    
   
Слухає важкий метал — і не один піджанр, тому чорні навушники завжди з ним.    
   
— Зараза… Серце коле. Треба було не пити каву.  
— А може — впасти? У цю чорну діру... може, там свобода?    
— Яка ймовірність, що я житиму після смерті?..    
   
   
---    
   
Він знайшов його. Генія. Федьку.    
   
Звичайний кучерявий чорноволосий хлопець, в сірому худі з написом «Нью-Форк», чорні окуляри — на жаль, сліпий. Сині штани, червоні кеди.    
   
Якщо він і любить щось, то тільки одне — «книгу в роті». З початку 2027 року учні зобов’язані її приймати — капсула знань, нова заміна кави, але без побічних ефектів.    
   
Федя її ковтає та живе з нею. А Сивий — ні.    
   
***
   
Все почалося в 2026.    
   
Явище назвали просто і без прикрас: «Сон».    
   
Слово звичайне, але страх від нього сильніший за будь-який.    
   
Коли людина засинає, у неї починається внутрішня кровотеча, набряк мозку — і смерть.    
   
***

Сидячи вдома, Федя прийняв замінник — і вперше побачив. У темряві — проблиски світла. А за ними — сходи, що ведуть вгору.    
Він почав підніматися. І раптом — голос. Не його, чужий:    
   
— Як прекрасний сон, чи не так? Тут видно все. Не хочеш залишитись назавжди?    
   
Піднімайся. Отримаєш зрячий сон.    
   
Але раптом світло згасло. Пустка огорнула темрявою. По губах щось тече.    
   
У роті — смак металу. Кров?    
   
Крізь пелену — голос. Дуже знайомий. Батько трясе його тіло.    
   
— Добре, що я хоч говорити вмію, — думає Федя. — Інакше й поховали б.    
   
— Тат… Все добре. Я живий.