Сон
Перше враження
Похнюпивши ніс я шкандибала додому, по дорозі зайшла в продуктовий, щоб купити вечерю. І так пройшов весь день, але це того вартувало. Вже завтра я йду знайомитися з потенційним тренером, сподіваюсь мене там випадково не вб'ють. В сумку поклала гроші, спортивний костюм та найнеобхідніше перцовку. Хоч я і атеїст, але з богом.
Я подивилася в вікно і весь оптимізм миттю зник. На дворі йшов дощ. Їбучий дощ! Обов'язковий елемент в хорошому фільмах перед вбивством. Всі плани під підкос. Може не йти? Та ладно, фіг з ним. Я взяла куртку, в якій втекла з дому та вже не з такою впевненною ходою помчала до назначеного місця. Дорога зайняла 20 хвилин, хоч і був ранок, але через грозу небо було темним і здавалося, що вже вечір. А цей дім... старий, деревина мокра, темна від дощу, який стікає з даху і так голосно плюхає на землю, утворюючи калюжі. Я вже 2 хвилини стояла під домом і боялась зайти. Як раптово відкрилися двері від страху я вже хотіла закривати, але побачила перед собою... собаку. Чорного добермана, це була остання крапля і від моєї відважності залишилося рівно нічого.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
