22

Вона нічого не відповіла. Зробила опис виданого досить швидко. І давши мені в руки найлегші предмети, основну масу взявши на себе, закрила приміщення і повела назад.

Дамочка виявилася досить таки приємною, незважаючи на перше негативне враження. Вона не тільки допомогла все донести до моєї кімнати, а й застелила ліжко, розклала у ванній кімнаті необхідне приладдя. Видала два дивного вигляду плоскі камені.

- Це для розігріву води, - заявила, а я лише здивовано розкрила рота.

- Ніколи не користувалися? - вона теж здивувалася моїй реакції. І буркнув щось на кшталт: «Ох, уже ці зніжені леді», почала пояснювати принцип роботи.

 - Вам достатньо покласти камені на дно ванни. Під час потрапляння на них води, вони самі по собі нагріваються.

- Як цікаво! - тут же перейшла я до практики, відкрутивши кран.

І справді в міру того, як на них виливалася вода, камені починали нагріватися. Я доторкнулася рукою, з подивом і радістю відчуваючи весь процес.

- Як дитя мале! - хмикнула Ілейн. - Що ж, ви тут бавтеся, але не перестарайтеся. Воду дають у певних кількостях щодня. Якщо перевитратите, навіть попити буде нічого.

Тут же закрутила кран від гріха подалі. Мені ще помитися треба.

- Вранці рекомендую не спізнюватися до центральної зали, - видала вона наостанок і вирушила на вихід.

- На добраніч! - провела я леді кастеляншу до дверей. Та лише кивнула у відповідь.

Перше враження про леді-завгосп у мене залишилося позитивним. Пряма, сувора, по військовому лаконічна. Спрацюємося!

Я швидко прийняла ванну, не особливо плескаючись. Переодяглася в спідню білизну, видану мені каштелянкою. Вона і близько не лежала за якістю з тією мереживною, шовковою білизною, що була весь цей час на мені. Навпаки, невелика нічна сорочка, що доходила до колін, і панталони були з грубої простої тканини. Не бавовняної, а тканинної. Дуже схожої з конопляною тканиною. На голе тіло таке одягнути було, прямо скажемо, неприємно. Але іншого вибору не було.

Випрала шовкову білизну і розвісила над камінням. Усе ж вона приємніша тілу. Треба буде такою розжитися побільше.

Спати довелося лягати на голодний шлунок. Але після хвилювань сьогоднішнього дня їсти зовсім не хотілося. Тільки от і заснути швидко ніяк не виходило.

Хоч я і не леді за тутешніми поняттями, але білизна виявилася не для моєї ніжної шкіри. Хоч як намагалася влягтися зручніше, вона все одно заважала, тиснула і неприємно натирала шкіру. Довелося зняти, і спати голяка. Благо постільна білизна виявилася м'якшою і приємнішою на дотик.

Розбудив мене моторошний гуркіт у двері. Зпросоння я взагалі не збагнула, що відбувається, і де перебуваю. Єдине, що хотілося - припинити цей стукіт, немов по голові обухом.

Підхопилася, схопила перше, що потрапило під руку - ковдру і закуталася на кшталт грецьких богів. І пошльопала босими ногами відчиняти.

Відчинивши двері, встигла гаркнути:

- Тобі барабан подарувати? Щоб по дверях не гупав!