16

Так само швидко, як зраділа, Хельга засумувала.

- Тільки я тепер не скоро звідси вийду, - опустила вона голову.

- А ти покаяйся у своєму вчинку, - запропонувала я. - Поговори з побитим, вибачся. Пообіцяй усе компенсувати. Бачиш, і скостять тобі строк.

- Та я то й сама зрозуміла, що справ накоїла, - важко зітхнула товстушка. - Та що тепер поробиш. Запальна я дуже. Від цього все життя і страждаю.

- Ну, ну, не засмучуйся! - поплескала я її по величезній долоні. - Все налагодиться. Лавку то твою не забрали?

- Ні, закрили тільки.

- Вийдеш і налаштуєш правильно свій бізнес, - усміхнулася я.  

- Чого? - не зрозуміла вона.

- Роботу, кажу, свою продовжиш. Тільки більше не бий нікого, а краще бери їхні ідеї.

- А можеш і мені підказати? - несподівано подала голос худенька дівчинка в квітчастому платтячку.

- І мені, і мені, і мені, і мені - підхопили інші.

От кумедні. Не розуміла я загального ажіотажу. Вони ж що ж, своєю головою думати не навчені? Чи це через мій статус мага?

Як виявилося пізніше, я мала рацію. Для місцевих жителів обдарований - свого роду чарівник, що не скаже, те й збувається. Я того вечора напророкувала багатьом щасливе життя.

Коли претенденти закінчилися, щоб не нудьгувати, я почала наспівувати під ніс відповідну моменту пісеньку. Вона не виходила в мене з голови всю дорогу перебування у в'язниці. Дівчата спочатку слухали, а потім і самі стали підхоплювати.

І незабаром, уже вся наша камера дружно тягнула поганими голосами, а де хто ще й підтанцьовував:

«Танцювала риба за раком, риба з раком. А петрушка з пастернаком, пастернаком. А цибуля з часником, а дівчина з козаком».

Охоронці на чолі з Самим, які вбігли в камеру, надовго запам'ятають картину, що відкрилася їм, - як маленька леді самовіддано керує хором кошлатих, немитих тіток, ще й в такт ніжками тупає.

- Що тут відбувається? - грізно гаркнув стражник, зіпсувавши нам усі веселощі.

Кайфоломщики, навіть доспівати не дали.

Мені було цікаво побачити реакцію глави Таємної службі. Адже він мене до цих дам засунув для залякування. А я ансамбль сколотила, та кілька послідовниць придбала.

«Що, Демон або як там тебе, накрився твій план?»

Але на його холодному обличчі лише на мить з'явилася крива усмішка і тут же зникла.

Він кивнув стражникам і ті, взявши мене під ручки, вивели з камери.

- Подруга не пропадай! - крикнула мені вслід Хельга. - Ти знаєш, де моя м'ясна крамниця!

«Поняття не маю», - подумала я навздогін. У той момент мені було не до того, щоб запам'ятовувати де, що знаходиться. Я була щаслива, що все обійшлося.

Та й сумнівалася, що ми ще коли-небудь зустрінемося.

Мене привели в кабінет і посадили на стілець, попередньо зв'язавши руки.

Стражники пішли, а їхній начальник сів навпроти.