Частина 24. Біль, що об'єднує нас, або "Мені так шкода тебе"

Ми виходимо в напівтемний коридор, і я здригаюся від моторошного передчуття, яке неприємно клекоче всередині. Темарі впевнено крокує вперед, тримаючи вогнегасник в руках, але проходить повз найближчої до нас аудиторії, прямуючи до тієї, що розташована ближче до виходу. Можливо, вона не запам’ятала, які кімнати були відкритими, коли заходила в приміщення?

— Ти куди? — скрикує Хіната, не розуміючи дій дівчини.

Темарі повертається до нас, весело усміхаючись, наче все це випробування для неї лише дивовижна пригода. Така невимушено спокійна та грайлива, вона вкотре змушує мене захоплюватися своєю стресостійкістю та вмінням насолоджуватися часом, не зважаючи на обставини!

— Гаара в цій кімнаті, — спокійно відповідає вона, — спершу я подивлюся як там почувається мій братик. Ми довго боремося зі стресом та безсонням, тому це снодійне для нас, наче дійсно вода! Нам потрібно зібрати якомога більше людей, які можуть писати відповіді! Часу обмаль!

Вона настільки впевнена щодо брата, що це не може не вражати! Хотіла б я мати такий міцний зв’язок з людиною, аби досконало знати все одне про одного! Шкода, мої батьки не народили мені сестричку, або братика… просто не встигли.

— Наруто також в тій аудиторії, — тихо промовляю я, проходячи повз Х’юги.

Як і очікувалося, варто мені промовити його ім’я, вираз обличчя дівчини змінюється. Вона біжить до Темарі й вихоплює в неї вогнегасник, аби звільнити прохід до хлопця. Її хвилювання помітно навіть не озброєним оком! Хіната ладна розтрощити бідолашні двері вщент, аби тільки побачити коханого. Чомусь я завмираю на мить, коли Х’юга не гає жодної секунди, зриваючи ручку, яка падає на підлогу, утворюючи глухий стук. Моє серце завмирає, а я ціпенію, доки дівчата проходять всередину.

— Дідько! — чується розчарований голос Хінати, і я хапаюся за груди, відчуваючи як все стискається від болю.

Що я в біса роблю?! Я б’ю себе по щоці, аби негайно прийти до тями й повернути собі тверезе мислення! Якого чорта ці почуття захоплюють мене? Я не розумію їхню природу, однак, мій мозок повертає собі контроль над тілом, тож я швидко рушаю до кімнати, де на партах сплять майже всі присутні дванадцять конкурсантів! Звісно, напарниця клятої Кетсукі не пила снодійного! Кляте стерво! Брат Темарі також не спить, як й розраховувала його сестра. Хлопець спокійно спостерігає за нами, не промовляючи жодного слова, наче його геть не дивує те, що скажені дівки рознесли двері та забігли всередину посеред цілком дивного іспиту! Неджі з команди Рок Лі тримається з останніх сил, борючись зі сном, який примусово закриває його важкі, червоні повіки. Хлопець настільки зосереджений на іспиті, що, здається, не помічає нічого та нікого довкола себе!

Наруто… він мирно спить, наче маленьке невинне кошеня, мило соплячи на папірцях. Хіната стоїть над ним, стискаючи кулаки від люті, та розглядає його спляче личко зі сльозами на очах. Я не покладала на нього великих надій, розуміючи, що він завжди діє надто емоційно. Без нашої з Саске присутності йому навряд чи б вдалося розпізнати цей підступний трюк.

Темарі щось каже брату на вухо, але той не змінюється в обличчі, схвально киваючи словам сестри. Звісно, вона не стала б розголошувати наш план, доки ця погань з третьої команди може підслухати нас!

— Чого витріщаєшся? — зухвало питає підступне стерво, усміхаючись в обличчя розгніваної Хінати.

Ох, яка ж вона пришелепкувата! Це все одно, що махати червоною ганчіркою перед биком на кориді, який тільки й чекає нагоди, аби роздерти тебе на шмаття! Х’юга підлітає до неї, скорочуючи відстань між ними настільки швидко, що мені здається, вона рухається зі швидкістю світла! Її бідолашна жертва скрикує від страху та сили, з якою Хіната трясе її пронизане паскудністю тіло!

В цей час я наближаюся до Наруто, підходячи до нього впритул, аби роздивитися його спляче обличчя. Він такий безтурботний та гарний, що я раптом відчуваю якусь дивну теплу хвилю, яка проходиться моїм тілом. Серце ойкає від погляду на його довгі вії, червоні від спеки щоки та зімкнені вуста. Інстинктивно я підношу руку, аби прибрати неслухняне волосся, що спадає йому на очі, заважаючи спокійному сну, однак, я вчасно зупиняю себе від цього емоційного рішення, розуміючи, що мої дії здаватимуться дивними в очах по вуха закоханої в нього Хінати. Я витягаю з під нього бланки, на яких він примудрився заснути, аби заповнити їх замість нього.

Через крики, що лунають позаду мене, я розумію — Хіната змушує дівчину так само пити воду зі снодійним, яка залишилася в пляшках. Темарі допомагає їй, це чутно з їхньої розмови, тому я можу вільно робити свою справу, не втручаючись в те, що мені не до вподоби. Заповнивши всі відповіді хлопця, до мене нарешті доходить, що я не бачу його анкети. Певно, вона все ще знаходиться під ним! Обережно перехиляючи його тіло на бік, я витягаю папірець, однак, неочікувано його пальці стискають моє зап’ястя так міцно й лагідно водночас, що по тіло проходить дивний струм. Я заклякаю, дивлячись на його зімкнені очі. Він все ще спить, але інстинктивно тримає мене, не зважаючи на глибокий сон. На моєму обличчі виникає усмішка, і я обережно та лагідно намагаюся вирвати руку з його цупких пальців.

— Сакуро, — тихо шепоче він уві сні, і я здригаюся, округлюючи очі.

Моє серце так шалено б’ється в грудях, що здається, воно ось-ось вистрибне звідти геть! Як не вчасно крики стихають, а отже, дівчата вочевидь справилися зі своєю задачею, через що я швидко висмикую свою руку та починаю заповнювати анкету хлопця, вдаючи, ніби нічого не сталося. Чи бачила це Хіната? Мені стає настільки спекотно, що я задихаюся від жари та бурхливих почуттів, які вирують всередині, наче оскаженілі!

Глухий звук поряд привертає мою увагу, і я бачу як Неджі засинає на парті, стискаючи до почервоніння ручку у своїх довгих, охайних пальцях. Не хвилюйся, ми допоможемо тобі! Їм не вдасться скорити нас! Мені стає настільки шкода цього хлопця, що закінчивши з бланками Наруто, я впевнено крокую до бідолашного Неджі. Мене шокує те, що він встиг заповнити всі відповіді, не зважаючи на свій стан! Та ще й виконав все вірно, не припустившися жодної помилки!