Частина 16

— Правила екзамену були дещо змінені, — із серйозним тоном каже Какаші сенсей, схрещуючи руки на грудях. — Забудьте про те, що я казав вам на початку, адже наразі ані Джирая, ані Цунаде не можуть контролювати процес оцінювання. Цього разу дуже впливові люди внесли свої корективи, та на жаль, ніхто не може заподіяти цьому.

Ми сидимо посеред великого футбольного поля, не розуміючи геть нічого зі сказаного вчителем, а також не маючи жодної гадки про те, чому він обрав для зустрічі саме це місце. Прохолодний вітер розвиває волосся та змушує зщулитися, аби якось зігрітися. Нещодавно продзвенів дзвоник останнього уроку, тому алеї академії наповнюються радісним гулом учнів, які повертаються до гуртожитків після ще одного важкого навчального дня. Про ці корективи нам казала пані Шизуне?

— І що тепер? — розгублено запитує Наруто, здіймаючи одну брову. — Що саме змінилося?

Какаші важко зітхає, вочевидь збираючись з думками. Він здається трохи засмученим, але те, що справді лякає – він надто серйозний та стриманий. Вчитель поводиться так лише у випадках, коли справи дійсно кепські. Саске виглядає напруженим, уважно спостерігаючи за Какаші, наче передбачає щось дуже погане.

— Вони зробили рейтинг команд. І тепер кожен етап екзамену оцінюватиметься нарахуванням балів, які зараховуватимуться окремо кожній з десяти команд. Замість того, що підготував для вас Джирая, вони розробили власну систему екзаменування, яка складається з двох частин: теорія та відповідно практика. До теоретичної частини входить оцінювання з основних предметів, потрібних до вступу до вищого навчального закладу. До практичної – орієнтування на місцевості та здача нормативів.

Какаші замовкає, вдивляючись у наші обличчя, наче очікує якоїсь певної реакції. Та ми навіть не знали, що саме підготував Джирая! Тобто ми маємо розчаруватися? Чи обуритися? Усе виглядає, наче цілком нормальний екзамен! Що такого жахливого у цих змінах? Я дивлюся на хлопців, аби переконатися: чи я одна не розумію, що коїться? Проте Наруто так само з непорозумінням дивиться мені в очі.

— Добре, — починає Саске, — нам слід готуватися до звичайного оцінювання наших здібностей без особливого змісту в тому, що ми робимо?

Ми з Наруто усміхаємося одне одному, адже Какаші, здається, трохи драматизує цю зміну, розцінюючи її наче змову проти людства! Мені навіть легшає від усвідомлення того, що саме нам доведеться робити аби здобути перемогу. Джирая-сама в усе закладає надто глибокий підтекст, а ці вимоги здаються досить прозорими!

— Ви не розумієте, — суворо відповідає вчитель. — Контролювати оцінювання будуть люди, яких підіслав клан Кетсукі. Це аж ніяк не буде чесне змагання! У ці три дні вас спікатиме небезпека, можливо, навіть фізична. Гадаю, після сьогоднішнього інциденту, ви маєте уяву, на що здатні ці люди. Тому я ставлю питання щодо розформування вашої команди. На цьому етапі це можливо.

— Навіть чути про це не хочу! — волає Наруто, встаючи на ноги. — Ми сьома команда і крапка!

Какаші наближається до хлопця, з байдужістю дивлячись у його обурені блакитні очі.

— Ти візьмеш на себе відповідальність за наслідки твого особистого рішення? — Його питання лунає дуже суворо. — Що зробиш, коли те, що сталося вранці повториться? Невже, ти вважаєш, що вони зупиняться на цьому? Це не забавки, хлопче! Клан Кетсукі фактично контролює геть усе: академію, охоронні органи, засоби масової інформації! Однієї впевненості у тому, що все буде добре – не достатньо! Вони, наче отрута, яка розповсюджується по тілу, проте, антидота не існує! Ви у реальній небезпеці!

Я починаю тремтіти від безвихідності та несправедливості, які затягують до нескінченної прірви. Усі дорослі кажуть лише про це: світ жорстокий та кривдний! Вони суперечать самі собі, коли роками вчать нас бути вірними собі, а на ділі чинять навпаки! Коли я вперше почула про настанову Джираї, я повірила, що у житті існує щось прекрасне! Місце, де люди цінують одне одного; де найголовнішим є не гроші, а те яка ти насправді людина! Я намагалася змінитися задля кращого, але виходить, що я мала сидіти у своїй кімнатці й не репатися? Так було б правильно?

— То ви пропонуєте просто здатися? Людина, яка заохочувала нас обирати власний шлях, слідувати серцю… наразі викликає лише огиду! — ричить Саске, встаючи біля друга. — Їм вдалося залякати геть усіх довкола, перетворити життя на ляльковий театр! Смикнули за нитку й усю танцюють під їхню жахливу музику, стуливши пельку, аби не отримати покарання! Пропонуєте переформувати команду, тому що Юкі забажала отримати чергових ляльок до своєї бридкої колекції? Браво, вчителю! Ваш танець заслуговує аплодисментів!

Какаші не відповідає, дивлячись на мене, бо я єдина залишаюся сидіти на клятій траві та мовчки спостерігати за сваркою. Цей день мене неабияк виснажив. Уся ця пригода нагадує американські гірки: із захватом їдеш нагору, а потім з відчайдушним вереском та страхом донизу. Я розуміла, що буде складно, проте, навіть не здогадувалася, що настільки! Друзі… я відчула, що означає це слово, і тепер моє серце стискається у грудях від однієї думки, що я можу втратити їх через якесь стерво, яке грає за власними правилами.

— Чого мовчите, вчителю? — не витримує затягнутої паузи Наруто.

— Я почув лише вас двох, — спокійно відповідає Какаші, натякаючи на мене. — Проте Сакура ще не висловлювала своєї думки. Це дуже складне рішення, яке має бути ухвалено усіма членами сьомої команди!

— Сакуро? — з непорозумінням дивиться на мене Узумакі. — Ти вагаєшся?

Я спокійно встаю, струшуючи бруд та траву зі своїх штанів. Мені вже остогидлі усі ці ігри. Кожен намагається зупинити мене, посіяти сумніви, або відверто залякати. Складний шлях не завжди вірний, проте, я відчуваю, що я саме там, де маю бути. Ховатися до кінця життя, боячись відстояти своє? Нажити ворогів через відстоювання власних кордонів? Це має зупинити людину, якій немає чого втрачати!

— Вчителю, — із втомою тягну я. — Я не боюся програти, чи бути знову побитою. Мені лячно від того, що усі довкола не можуть зрозуміти: я член сьомої команди! Скільки разів мені ще повторити, аби мене почули? Хай іде до біса та Кетсукі! Я не вважаю, що ситуація настільки безвихідна! Навіть якщо не здобудемо перемогу принаймні ми зможемо повеселитися як слід! Ці декілька днів стали кращими у моєму житті саме через те, що мені було дуже весело. Якщо місце, куди усі так прагнуть вступити, більше не підвладне Джираї-сама, я не мрію бути студентом такого закладу! Той час, який залишився до випуску, я прагну провести зі своїми друзями, насолоджуючись ним! Небезпека реальна, але я не боюся доки мої друзі поруч. Гадаю, ми зможемо вступити будь-куди, де не буде цього стерва. Хай отримує свій клятий грант! Я щиро аплодуватиму їй!