" Соляний шлях " + моя поезія

частина 3

Поезія від автора - Ракитянської Лілії! 

                                                                        Зіна 

                                                                                         Присвята Зінаїді Біляй 

В старій хаті 

На краю села,

Стояла верба.

В старій хаті.

Мешкала родина.

Дівчина - каліка.

Сиділа на горбочку,

де стояла верба.

Пташки співали,

а дівчина писала.

Свій перший вірш.

Дівчина Зіна.

В душі розтопить кригу

доброю душею,

добрим словом.

Мати біля хати,

родину всю зібрала.

Сіли на килим,

де стояла верба.,

яку Зіна любила! 

 

Світлячок

Світлячок маленький заблукав в травичці,

І ніде  знайомої стежечки нема.

Підстрибнувши високо, скочив на стеблинку,

Усміхнулась сонячно чорная  пітьма.

Нічка загубила місячну корону,

Заіскрилась золотом,

Й вір,а хоч не вір:

Випустила з скрипочки добрі сни веселі-

Закружляла казка в хороводі зір

 

Щось вабить в вічний далині

Щось вабить в вічній далині,

 мов цвіт мигдалю розквітає знову,-

Етюд смарагду навесні,

Вливає перецвіття в мову.

Вона дарує щедрість і тепло,

Огонь пекучий вікового роду,

Багаття гасло, потім знов жило.

Пророче квітло у душі народу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше