Що вчить людину чогось нового — труднощі у її житті. Якщо їх немає — людина не змінюється …
Життя мало ще достатньо складностей для Солума, щоб його чогось навчити.
Найбільше проблем Солум мав у соціумі. Хоч він і знайшов собі нову подругу, та на жаль, не все так легко було з іншими…
Для більшості Солум так і залишався диваком. З ним мало хто хотів спілкуватися. Всі вже давно звикли до попереднього Солума.
Вони не були готові сприйняти, що той перетвориться на особистість, що теж має право на повагу як і всі інші.
Солуму було складно знаходити товаришів, чи когось, щоб поспілкуватися. Всі зазвичай робили вигляд, що вони зайняті своїми справами. Інколи Солум думав, що проблема в ньому.
Але з часом Солум зрозумів, що проблема полягала не в ньому. А в небажанні інших змінити свою думку.
Тоді він став сприймати все значно простіше, не беручи відмови на свій рахунок…
Солум став частіше тримати погляд не донизу, а вперед. Він навчився дивитися людям в очі, а не ховати свої. Йому було складно на початку. Та з часом ці звички стали невід’ємною частиною його життя.
Пізніше Солум перестав боятися труднощів. Навпаки — він почав сприймати їх як нову мождивість. Вони робили його з кожним разом все сильніше…