Солум
Попіл
Революція тривала двадцять чотири пекельні дні. Всі ці дні вогонь не вщухав. Та революціонери здобули своє — нічого не лишилося. Залишився лише попіл...
Всіх причетних до адміністрації було взято під варту або вбито. Тих, що залишилися, було небагато. Людей п’ятдесят, а були сотні…
Революція забрала все, що було раніше: старі порядки й ідеологію та найголовніше — безодню… Та вона забрала й свою ціну — життя.
Почався період відновлення, хоча насправді це був період будівництва. Нічого не залишилося, що можна було відновити.
Кажуть, що на початку кожна революція переслідує благородну ціль. Але як тільки революціонери приходять до влади, вони забувають про свої принципи й ідею, що вони переслідували. На диво такою не стала Велика Революція… Вона змінила Місто на краще.
Цього разу на пагорбі сидів Солум, не сповнений безоднею. Революція дала йому другий шанс. Вона запалила вогник в його душі., Він бачив як все швидко змінювалося.
Настав і його час почати діяти…
#810 в Сучасна проза
#509 в Молодіжна проза
Відредаговано: 31.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
