ГЛАВА ІНКВІЗИТОРІВ

Від вибуху метеорита, викликаного Солохою, простір жахливої в'язниці інквізиторів здригнувся до самого дна. Розпечена лава, немов розлючений дракон, вирвалася з кратера завширшки двісті метрів і розлилася по всьому простору, поглинаючи все на своєму шляху.

Темрява, що колись панувала в цьому пеклі, розсіялася в сліпучому сяйві палаючої лави. Скелети, оживлені інквізиторами, перетворювалися на попіл, щойно лава торкалася їхніх рештків. Їхні крики болю й жаху змішалися з тріском палаючого дерева й шипінням випаровуваної води.

Земля під ногами інквізиторів здригалася й тріскалася, а жахливе пекло, створене їхньою жорстокістю, почало руйнуватися. Вогненні язики лави лизали їхні ноги, а їдкий дим забивав горло. Лише завдяки своїй фанатичній вірі й жаху перед невідомим їм вдалося втекти з цього пекла, знайшовши притулок у темному закутку, куди лава ще не дісталася.

Але навіть рятуючись, вони розуміли, що перемога Солохи не була остаточною. Її могутня магія залишила глибокий шрам на цьому жахливому просторі, і тепер він став ще небезпечнішим, пронизаним темними силами.

Інквізитори знали, що їм доведеться знову зіткнутися з відьмою, щоб помститися й відновити свою владу над цим моторошним виміром. Але тепер вони знали, з якою могутньою силою мають справу.

Отак Солоха підкорила собі чужий простір, за кілька секунд змінивши ландшафт. Звісно, з одного пекла вона зробила інше, так би мовити, провела косметичний ремонт — і могла б цим пишатися. Та їй було не до того: вона палала люттю, а по її вигляду можна було зрозуміти, що зараз вона голими руками ведмедя розірве.

— Христя, значить, сильна, а Солоха просто так стоїть тут? Ах ти ж негіднику! — вигукнула відьма демонічним голосом і замахнулася на Дрона.

— Заспокойся! Не час сваритися! — хапаючи Солоху за руку, намагалася заспокоїти подругу Христина.

А Дрон, взагалі не розуміючи, що відбувається, впав на дупу й укрив голову руками.

— Та мені якось байдуже! Я вас тут усіх поховаю зараз! Тебе в першу чергу, щоб більше не псувала мені побачення! — лютувала Солоха.

— Тобто у цій ситуації це єдине, що тебе хвилює? — здивовано й трохи розлючено запитала Христя.

Ситуація загострювалася, і здавалося, що вже через кілька секунд почнеться кривава бійка між відьмами у просторі інквізиторів.

— Дівчата! Я взагалі не розумію, що тут відбувається, але давайте краще спочатку виберемося звідси, а потім будете розбиратися. Але хочу одразу заявити, що вважаю Соломію найкрасивішою, найкрутішою й найсильнішою дівчиною у всьому світі!

— Справді? — трохи зашарівшись, запитала Солоха й глянула Дронові в очі.

— А що йому ще казати? Мусить брехати, бідолашний, щоб вижити, — почала кепкувати Христя.

— Я кажу щиру правду! Вона мені ще при першій нашій зустрічі дуже сподобалася. Без усяких відьомських штучок!

— Швидко ти переметнувся... Зрадник... Пристріт на тебе наведу, — буркнула Христина.

— А я вже надіявся, ви повбиваєте одна одну, і мені не доведеться руки бруднити, — почувся голос у повітрі.

Коли друзі поглянули вгору, то побачили постать у фіолетовій мантії з капюшоном. На шиї в нього висів товстий золотий ланцюг із закріпленою на ньому ніби вазою, ніби кадилом із хрестом зверху; цей предмет він додатково підтримував руками.

Постать зависла прямо над лавою, здавалося, вона стоїть у повітрі, як на землі. Це був глава ордену інквізиторів, із яким Солоха вже зустрічалася в Дніпрі.

— Який красунчик! — промовила Христина, дивлячись із захопленням угору.

— Зрадниця, швидко переметнулася, — сказав Дрон.

— Я на тебе пристріт наведу, — додала Солоха.

Глава ордену мовчки спостерігав за цим, а згодом йому набридло. Він простягнув руку й монотонно, грубо вимовив щось латиною. Навколо його руки з'явилися чорні й червоні блискавки, а на долоні спалахнув хрест. Після цього вирвався потужний потік розпеченого повітря, що розрізав простір навколо могутньою хвилею. А слідом за хвилею з його рук виринули потоки темної енергії, які перетворилися на хрести й кинджали з палаючого металу. Ці снаряди, немов зграя хижих птахів, кинулися на друзів, прагнучи розірвати їх на шматки.

Солоха швидко поставила захисний бар'єр перед собою та друзями, після чого, глянувши інквізиторові в очі, зникла й за мить з'явилася йому за спиною, намагаючись завдати удару ногою по голові. Та хлопець лише посміхнувся й перетворився на згусток диму, що почав оточувати відьму. У цей момент на допомогу подрузі вже летіла Христя з якоюсь картою в руці.

— Ультразвуковий пилосос «Нано-3000»! — вигукнула відьма, і замість карти в її руках опинився пилосос, яким вона активно почала висмоктувати дим.

— Що? — здивовано запитала Солоха. Її обличчя перекосило, а мова відібрала: вона очікувала чого завгодно, але не цього.

— Ультразвуковий пилосос «Нано-3000» — зустрічайте монстра чистоти, який підкорить будь-яке забруднення! Його неймовірна сила всмоктування впорається з будь-яким завданням: шерстю домашніх тварин, пилом, крихтами або навіть дрібним сміттям!

— Годі говорити рекламними фразами! Ти знову накупила всякого мотлоху в інтернеті? Всього назбиралося так багато, що ти почала запечатувати речі в карти? — запитала Солоха.