Не минуло й кілька тижнів як від діда Панаса знову прилетів ворон із листом у якому мольфар знову просив про допомогу. Солосі нічого не лишалося окрім як чимдуж виручити на допомогу. Хтозна-яку пригоду на цей раз дідуган підготував для неї.
Та його прохання у листі звучало аж дуже загрозливо" Прийшла біда звідки не ждали .Чолов'яга із дурною болячкою, най би її грім побив, не лише у нього ця недуга, лікарні Ужгорода забиті хворими. Боюся тутка наш шляк і трафить - ця хворь викосить половину України. Треба допомога"
ЇЇ й саму дуже зацікавила ця епідемія, адже дивно воно якось.Яскраві спалахи спостерігаються лише у Харкові та Ужгороді, а це повністю протилежні міста за розташуванням. Відповідно і джерела захворювання повинні бути різними, але ж от симптоми...вони ідентичні: Шкіра хворих вкривається висипом, що тьмяно світиться в темряві. Цей висип не викликає болю чи свербежу, але з часом може поширюватися по тілу. Хворі страждають від непереборної сонливості вдень, але вночі їх мучить безсоння. Їхні сни тривожні й жахливі, часто з повторюваними образами тіней і темряви.Навіть у спеку хворі відчувають сильний холод, ніби їх тіла висмоктують тепло. Їм постійно холодно, і вони шукають тепла будь-якими способами.
Хворі відчувають незрозумілу тягу до темряви й тіні. Їх тягне до темних місць, де вони відчувають себе спокійніше. Деякі хворі навіть намагаються жити в повній темряві, уникаючи будь-якого світла.Окрім того, на стадії що прогресує відбувається помутніння розуму і люди панічно шукають рідини червоного кольору після чого жадібно п'ють їх без зупину після чого помирають або від того що рідиною може виявитися, наприклад червона фарба або від того що шлунок розривався від величезної кількості рідини що вони безупинну поглинають.
А тут додаткова мотивація розібратися у цьому всьому тому дівчина вирушила рано вранці щойно отримала листа прихопивши із собою кілька гримуарів, що можуть стати в пригоді. Приземлившись на подвір'ї у Панаса дівчину зустріла Мару, дружину діда Панаса, також могутню відьму що здатна за секунду охопити сотню людей своїми чарами й нагнати на них марення та галюцинації чи то ж колективні, чи то індивідуально для кожного, а потім гратися ними ніби тими ляльками за бажанням при цьому сидячи десь далеко і спостерігати крізь кришталеву кулю за їхніми переписаними долями мов за серіалом.
Свого часу панас саме цим і привабив її. Вона так і не змогла підкорити його волю своїми чарами чи зламати якось його волю привороживши мольфара. Як не крути, а він також досить сильний чаклун саме це і манило відьму тому довелося брати його красою та жіночими хитростями. Отак і живуть вони разом уже років із сорок.
Мара повідомила що Панас раніше шостої ранку не прокинеться як не буди тому запропонувала дівчині чаю, а сама пішла десь у справах. Насолодившись чаєм у прикуску з медом дівчина все ж вирішила спробувати розбудити дідугана. Та зайшовши до спальні вона спостерігала чудернацьку і навіть моторошну картину : мольфар лежав із відкритими очима схрестивши руки на грудях, а прямо над ліжком звисала гільйотина. Мотузку що тримала гільйотину потроху обпалювала свічка. Здавалося вона ось ось обірветься і мольфару відітне голову. Невже вони посварилися із Марою і він набрид їй аж так що вона ввела його в транс, а потім вирішила відрубати голову ?
Це що ж таке треба було утнути, щоб бідолашна жінка аж так розлютилася ? Невже сказав що борщ не смачний ? Але ж тоді було б безглуздо лишати Солоху саму, вона ж його врятує...а може підставити її захотіла і зараз вломиться із натовпом ? Але навіщо їй це ? Може інквізиторам продалася ? Солоху ж хотіли підкорити...та ні ...це не у стилі інквізиторів, ті діють швидко, точно і холоднокровно...що за чортівня тут коїться ? Дружина явно не стурбована, ночують вони вдвох тож не могла не помітити велетенської гільйотини над головою...
Та роздуми дівчини перервав мольфар. Дід Панас хутко перекотився на інший бік ліжка і задув свічку
- Раночку! А це що таке ? Слава богу ти живий...
- Що ? аааа це? це мій будильник, щоб довго не вилежувати, то у вас на смартфончику можна натиснути кнопочку" подрімати іще десять хвилин", а тут все без дурників, по-людськи! Один раз проспав то більше не прокинешся,хахаха
- Та щоб тобі добре було із твоїм будильником, Я тут такого вже напридумувати встигла ! Хотіла відтягувати тебе разом із ліжком
- А подужала б ? То ти ще й моцна дівка раз дубове ліжко тягати зібралася
- Ой та ну тебе, бідолашна Мара мабуть взагалі не спить тепер
- Правильно! Немає чого боки відлежувати ,аххаха - пожартував дід .Насправді ж байдуже їй на витівки панаса. Його дружина навпаки рада подібному і розцінює це як тренування як міцності захисного бар'єру що накидає на себе перед сном так і чутливості тіла, адже і їх інквізитори дістають тому варто тримати себе у формі навіть у такому віці
- То що там із тим хворим ?
- Ой та що.Закрив його у погребі та й нехай сидить там, а то ще накашляє на мене та шляк мене раніше часу трафит
- У погребі ? Який ти люб'язний
- Ну вибачте що серед лісу немає п'ятизіркових готелів
- Дава поглянемо на нього.Заодно і погріб твій зацінимо
- Ти ба яка, на консервацію мою вона посягнула
- Баночку паштету він любій подрузі не хоче виділити. От жучара
- Я подумаю.Ходімо - пробурчав дід відкривши двері у шафу і зайшовши всередину неї зник десь у темряві. Дівчині не лишалося нічого окрім як попрямувати за дідом вниз по вузьких, кам'яних сходах що з'явилися у шафі нізвідки, буквально секунду тому там був одяг. Всередині було дуже темно та це мало обходило відьму, адже вона дуже добре бачить навіть у найтемнішій темноті, навіть найчорніший колір для неї не такий уже і чорний.