МОЛЬФАР ПРОТИ ІНКВІЗИТОРА

Повертаючись із чергової наради директорів дівчина вирішила прогулятися  вечірньою Полтавою. Їй подобалося вечірнє місто сонце ховається за обрій, залишаючи по собі лише багряні відблиски на небосхилі. Славетне місто, а тепер мегаполіс Полтава, омитий ніжною млою сутінків, набуває нового, динамічного вигляду.

Висотні хмарочоси, сяючи тисячами вогнів, мов величні велетні, підкорюють нічне небо. Їхні скляні фасади відображають сяйво рекламних банерів та неонових вивісок, створюючи феєричне світлове шоу.

Шумні магістралі, переповнені автомобілями, перетворюються на сяючі річки, що мчать у невідомість. Миготливі ліхтарі фар та стоп-сигналів створюють ритмічний танець світла.

У мегаполісі ніколи не буває тихо. Гул машин, гудок поїздів, сміх людей, музика з клубів та барів - все це зливається в єдину симфонію нічного життя.

На терасах ресторанів та кафе збираються люди, щоб насолодитися смачною вечерею та мальовничим видом на нічне місто. Світло свічок та приємна музика створюють атмосферу романтики та затишку.

В парках та скверах, де ще вдень кипить життя, вночі панує тиша та спокій. Лише шепіт листя та спів нічних птахів порушують цю гармонію.

Мегаполіс Полтава - це місто, яке ніколи не спить. Це місто, де завжди кипить життя, де можна знайти розваги на будь-який смак, де кожен може знайти щось для себе.

Тому Соломія захотіла вдихнути це життя і відірватися від постійних переговорів, розв'язання важливих питань та надокучливих пропозицій. Захотілося забути про це все, пожити хоч трішки простим життям, сходити в універ чи на побачення, а не оце все.

Як от ворон темніший за саму ніч спустився високо із небес і сів на її плече.До ніжки ворона був прив’язаний папірець. Дівчина дістала і розгорнувши його прочитала таке «Солохо, курча мать, виручай, а то мене тут шляк трафить»

Що за нісенітниця ? можна було б подумати та дівчина тяжко видихнула розуміючи що єдине побачення яке у неї буде цього вечора це побачення із дідом Панасом, який, мабуть, знову викликав якусь тварюку із того світу або ввів свого клієнта у транс, а тепер не може привести його до тями. А про останню зустріч навіть згадувати страшно: бос мафії, який прийшов до могутнього чаклуна і мольфара у сьомому коліні, щоб налагодити свої фінансові потоки, а той таке начаклував що усі гроші із його рахунків пішли на благодійні фонди по допомозі сиротам і бездомним.

Справа добра і з цим не посперечаєшся та чомусь мафії це не сподобалося. Уже була заготовлена стаття про нещасний випадок через необережне поводження  із газом та загибель шахрая. Те що до будиночка високо в горах і практично серед лісу не підведений газ мало обходило як боса мафії, так і пілота винищувача, що був готовий скинути авіабомбу на хатину мольфара.Та благо Солоха якось вирішила це питання і дід Панас залишився живий та продовжив допомагати людям.

Тому не довго роздумуючи дівчина зловила таксі на якому попрямувала до свого будинку, щоб зібратися. Оплативши таксі дівчина побігла до гаража. просторе і добре освітлене приміщення. Повітря тут насичене ароматом старих трав, зілля та магії. По стінах розставлені дивні артефакти й картини із дивовижними істотами, а під самою стелею висіли свічки чи то такі світильники, чи то дійсно справжні свічки літали важко зрозуміти із першого погляду.

В центрі гаража сяє колекція машин преміумкласу, відполіровані до дзеркального блиску, а сидіння оббиті м'якою шкірою рідкісних тварин.

Біля них стоїть потужний мотоцикл, готовий у будь-який момент зірватися з місця. Його хромований корпус сяє в темряві, а вихлопна труба видає тихе гарчання. Цей мотоцикл не для слабкодухих - він мчить по дорозі, мов вихор, і може досягти неймовірної швидкості.

В кутку гаража висить старовинна карета, ніби з казки. Її дерев'яний каркас різьблений химерними візерунками, а вікна затягнуті мереживом з павутиння. На ній наша відьмочка зазвичай катає важливих гостів по хмарах.Адже приємно насолодитися келихом вина із висоти пташиного польоту сидячи в розкішній кареті.ЇЇ не потрібно у щось запрягати, вона летить туди куди накаже хазяйка.

Трохи далі стоїть ступа в якій Солоха теж час від часу літає, але вже сама.Вона обирає її коли не треба нікуди поспішати та можна просто летіти й насолоджуватися краєвидом не привертаючи уваги до себе.Ступа значно непомітніша за карету

І в самому кутку на стіні висить мітла. Ця крихітка здатна досягати швидкості вищої за світло, головне міцно триматися і вчасно ухилятися від того що летить на зустріч, щоб не врізатися у літак

Відьма простягнула руку і мітла вмить опинилася уже в її руці, ще за мить дівчина застрибнула на неї та злетіла високо у небо, а двері у гараж самі замкнулися.Летіла вона із неймовірною швидкістю і вже за п’ять хвилин приземлялася у Карпатах біля хатинки мольфара.

Видовище там було не із приємних - мольфар бився із якимось монстром і явно не перемагав.Страшне чудовисько розмірами зо дві людини, покрите коричневою лускою, а із шиї стирчить пір’я, очі палають жахливим червоним полум'ям, що наповнює страхом у серця тих, хто їх бачить, а його кігті, гострі як бритва, здатні розірвати людину, на шматки загнало діда Панаса до краю скелі