Розділ 6. Щемлива проба

На ранок після маскараду, коли місто Остін вже ожило на повну, Агнесса прокинулася, відчуваючи себе наче у вирі сну та реальності. Вечір, проведений у танцях та розмовах, залишив в її серці відчуття невимовного щастя та надії. Її думки метеликами літали навколо спогадів про Ніколаса, його погляди, жести, голос, про їхні короткий, але значущий момент спілкування.

У цей момент до її кімнати, немов промінь сонця, зайшла молодша сестра, тримаючи в руці телефон Агнесси.

- Агнессо, ти забула свій телефон внизу вчора ввечері. Дивись, тобі вже кілька разів дзвонив якийсь невідомий номер, - діловито повідомила Реджина.

Вона поклала телефон поруч з Агнессою на ліжко і з цікавістю спостерігала за реакцією сестри. Агнесса, ще не повністю прокинувшись, натягнула руку до телефону, відчуваючи раптове збудження від думки, що це міг бути Ніколас.

Вона швидко знайшла пропущені дзвінки від невідомого номера та побачила, що на її телефоні було залишено повідомлення. Серце її почало битися швидше в антиципації. Відкривши повідомлення та надягаючи навушники, вона почула знайомий голос Ніколаса:

Голос Ніколаса: "Доброго ранку, Агнессо. Це Ніколас. Я сподіваюся, ти добре провела ніч після маскараду. Я не міг перестати думати про нашу зустріч і... я хотів би зустрітися знову, щоб поговорити. Зателефонуй мені, будь ласка, коли побачиш це повідомлення."

Почувши його голос, Агнесса відчула, як її обличчя осяяла посмішка. Вона швидко переглянула годинник і зрозуміла, що вже час повертатися до реальності та буденності. 

- Дякую, сестричко. Це дійсно важливо, — радісно сказала вона, відчуваючи в серці тепле передчуття нової зустрічі з Ніколасом.

Вставши з ліжка, вона поспішила приготуватися, щоб відповісти на дзвінок і домовитися про зустріч. Ранок обіцяв бути початком нової глави в її житті, глави, яка могла б вести її до невідомих, але вабливих бажаних горизонтів.

Поки Агнесса готувалася відповісти на повідомлення Ніколаса, в її думках сплив спогад про минулий вечір, який додав йому особливої теплоти. Під час їхньої поїздки додому, в тиші ночі, коли вулиці Остіна лише інколи оживали вогниками проїжджаючих машин, Ніколас звернувся до неї з проханням, яке здавалося дуже простим, але водночас знаменним.

- Агнессо, мені буде дуже приємно, якщо ти впишеш свій номер у мій телефон. Я не хочу втратити можливість знову з тобою зустрітися, - коротко сказав він, протягнувши їй вже розблокований телефон.

Агнесса, злегка здивована, але приємно вражена його наполегливістю, взяла його телефон та ввела свій номер. Її пальці ледь тремтіли від хвилювання. Вона подумала, що це було все, але через кілька хвилин він знову звернувся до неї з тим ж проханням.

Ніколас перепросив: "Вибач, можеш, будь ласка, ввести свій номер ще раз? Я хочу переконатися, що він зберігся правильно.

Це просте прохання вдруге викликало в Агнессі посмішку. Вона зрозуміла, що для Ніколаса справді було важливо мати зв'язок з нею, не втратити ту нитку, що тільки почала з'являтися між ними. Вона ввела свій номер ще раз, а її серце наповнилося теплом від усвідомлення, що він дійсно піклується про те, щоб вони могли знову зустрітися.

Тепер, стоячи в своїй кімнаті та згадуючи той момент, Агнесса відчувала, як її серце знову відгукується на ту нічну поїздку — простий, але значущий жест Ніколаса став для неї символом їхнього спільного бажання продовжити знайомство. Вона була готова відкрити свій світ Ніколасу.

Після того, як Агнесса завершила свої ранкові ритуали і нарешті відповіла на дзвінок Ніколаса, вона знову спустилася вниз, де її чекала сестра Реджина. Сніданок уже був закінчений, але аромат кави ще плавав у повітрі. Реджина, яка з нетерпінням чекала розповідей про бал, одразу захопила розмову:

- Ну що, як було на балу? Розкажи мені про все! Як там було організовано, про їжу, напої, як зал був прикрашений?

Агнесса сіла поруч з Реджиною, усміхаючись від її невгамовної цікавості.

- Ох, бал був просто неймовірним, Реджи. Організація була на вищому рівні. Зал виглядав зачаровано, скрізь були витончені прикраси, а на стелі висіли величезні люстри, які розсіювали м'яке світло, створюючи атмосферу чарівності та таємничості.

- А що з їжею та напоями?"

Агнесса на мить замислившись, відповіла: "Все було просто смачним. Були різноманітні закуски, від елегантних канапе до екзотичних фруктових платів. А напої! Солоке шампанське текло рікою, також були коктейлі на будь-який смак. Особливо мені запам'яталась мінтова лимонада — освіжаюча та неповторна.

Реджина, не стримуючи емоцій, вигукнула: "Звучить, як казка! А як щодо музики та танців?"

- Музика була чудова. Грала жива оркестрова музика, яка запрошувала до танцю. І, звісно, були моменти, коли звучали більш сучасні композиції, що додавало ритму вечору. Танці тривали від самого початку в окремій залі. Тим хто прийшов танцювати не було потреби чекати їх початку. 

Реджина слухала з захопленням, її очі світилися від уявлених картин балу, про який їй розповідала сестра:

- Схоже, ти дійсно чудово провела час. І я так було просто казково... Я весь ранок в мережі по фото і відео вивчала, що ж там було. А які прямі ефірі були від Джойлс!

Агнесса погодилася: "Так, цей вечір дійсно став особливим. О, до речі, Реджи, я ще забула показати тобі фотографії з вечора. Було так багато красивих деталей, які точно могли б надихнути тебе на нові картини."

З цими словами Агнесса витягла свій телефон і почала переглядати фотографії, які вона зробила під час балу. Вона зупинилася на кількох знімках, де були зафіксовані декорації залу: величні люстри, що звисали зі стелі, ефектно освітлені куточки залу з екзотичними рослинами, та вишукані композиції з квітів на столах.

Агнесса підкреслила: "Дивись, як вони майстерно поєднали кольори та текстури. Я подумала, що ці композиції можуть стати чудовим джерелом натхнення для твоїх майбутніх робіт."