36. Потанцюєш зі мною?)

Софію неймовірно бісила постійна присутність Христини коло Алена в лікарні. Куди не повернешся, скрізь та Христина, як та клізма у дупі вертиться. А Ален, було помітно, що до неї не байдужий, ще з того часу. Недаремно ж вони ледь не одружилися. Тож ледве день дійшов до кінця вона відразу ж кинулася Дену в обійми. 

— Привіт, моя солодка, — радо зустрів її хлопець, — Як день минув? 

— День як день, Дене. Не знаю…бісячий день, — фиркнула Софія. Але помітивши, як завжди спокійне та усміхнене обличчя хлопця, вона і собі пом'якшала, — Пробач, — пригорнулася до нього Софія, -- Якщо чесно мене дратує Христина.

— Христина це дівчина Алена?

— Угу…

— І чим же? — легко полоскотав Ден Софу від чого та реготнула.

— Не знаю…от просто своєю присутністю, віриш? 

— Може це ревність, Софі? 

— Дружня ревність? — скривилася дівчина.

— Ну це ти мені скажи…— зупинився Ден, заглянувши їй в очі.

— Дене, а ти вмієш танцювати танго? — несподівано запитала Софія, проігнорувавши запитання хлопця.

— Дружнє танго? – вирішив підколоти її Ден.

— Дене, — закотила очі Софа, і розсміялася.

— Танго не вмію…але я вмію танцювати бачату. 

— Це краще ніж танго? 

— Ну танго це дуже елегантно і пристрасно, а бачата…хм кажуть, що це танець про кохання. Бо в ньому дуже багато ніжності, — притиснув її до себе Ден, — Тактильності, — рука хлопця потяглася вздовж руки Софії, — Обіймів і всякого такого. Ідеально для тих, хто закоханий один в одного. 

— Натякаєш на нас? – хитро посміхнулася Софа. 

— Це ти мені скажи, — прошепотів їй на вухо Ден.

— Гаразд, мені здається, що це про нас, — впевнено відповіла йому дівчина, торкнувшись шиї своїми руками, а затим його губ своїми губами. 

За годину вони вже були в Софії в кімнаті, а Ден показував їх рухи.

— Гаразд, мій солодкий перець чилі, слідкуй зараз за моїми ногами. Це наче як основний крок. Два рази в цю сторону, потім в іншу. 

 Софія спробувала повторити рухи, і це неймовірно її веселило.

— Молодець, ти дуже пластична. Тепер все те ж саме, але у два рази швидше. Давай..на раз два три зі мною. 

Дівчині подобався процес і вона відчувала задоволення. 

— Прекрасно, Софі, а тепер знову, але з руками.

— А як руки мають рухатися? 

— Руки мають рухатися по твоєму тілу, — хитро всміхнувся Ден, — Мої руки по твоєму, а твої по моєму, — взяв він руки Софії та поклав свої їй на талії, — Просто роби поки це інтуїтивно, торкайся тих частин тіла, які тобі хочеться відчути в цей момент танцю. Але запам'ятай, — прошепотів їй Ден, коли вони почали рухатися в такт музиці, — Ведучим має бути партнер. 

– Запам'ятала, — всміхнулася дівчина, відчуваючи руки Дена на собі, то там то сям.

— Але якщо тобі подобається танго, то ми можемо додати в цей танець якісь його елементи. 

— Наприклад? 

— Наприклад, додати поворот, — взяв за руку Софію Ден, — Так…крок вперед, вбік, назад і знову вбік. А я тебе кручу, і все закінчується у моїх тісних обіймах, — всміхнувся Ден, коли Софія втислася від повороту йому у груди. 

— Я тебе обожнюю, Дене, знаєш? 

— А я тебе, — всміхнувся Ден, закінчуючи цей елемент танцю поцілунком, – Ще потанцюємо? 

— Так, мені сподобалося. Хочу потренуватися і зняти нас відео, якщо ти не проти? 

— Я тільки за, моя солодка перчинка. Так, обережно, не зашпортайся об мої ноги, — всміхнувся Ден, помітивши як Софія ледь не впала.

— Ну нічого, Дене, — розсміялася Софія, — Якщо я не побоялася здійнятися з тобою у небо, то й до ніг, так і бути….впасти не боюсь. 

— До твоїх ніг уже впав я, — підтримав жарт Ден, а тоді несподівано підхопив на руки, підтримуючи за дупцю. Від цього Софія ще дуже розреготалася і хлопець крутив так її кілька секунд. 

###

Ден пішов ще дві години тому, але Софія все ще сиділа з телефоном в руках. Вона монтувала відео, яке вони зняли разом з Деном. Їй хотілося підібрати ідеальну музику, щоб все виглядало ще романтичніше. Софії подобалося дивитися на себе з хлопцем зі сторони. Вони гарно дивилися у парі в спільному танці. Кожен погляд на неї Дена видавав у ньому закоханість, і це так причаровувало. Прикусивши нижню губу, вона уже вкотре передивилася відео. Затим обрала контакт Алена і натисла надіслати. 

“Ось так, Алене! Думаєш лише тобі можна танцювати зі своєю Христиною і бісити мене. Я теж можу”. 

Друг переглянув повідомлення й ось в її месенджері тріпотіли три дрібних крапочки, сповіщаючи про те, що Ален щось друкує. Софія з гордо піднятою головою очікувала відповіді. 

Ален:

Гарно танцюєш, кицюню. 😍

“І що все? Та в такій смс не відчувається ні крихточки заздрості! Ні крихточки ревності!?” — волало у дівчини в голові. 

Ален:

Але я б на місці Дена ще більш наполегливо мацав тебе скрізь 🤭. Ну що тут скажеш, йому ж лише 21. Недосвідчений. 

“Та пішов він до задниці цей Ален!! Адже це вже не просто ігнор, а ще й знущання” — обурилася Софія, але таки всміхнулася вкинувши телефон кудись на диван. 

За кілька хвилин її телефон знову ожив, сповіщаючи про нове смс. 

Ален: 

А зі мною колись потанцюєш?

“А ось це вже значно краще, Алене!” – всміхнулася до свого відображення Софія. 

Ален: 

Якщо Ден не буде проти? 

“Знову ввімкнув свою праведність, Алене?” 

Софія:

А йому не обов'язково про це знати. 

Ален: 

Ай-яй, Софі, нечесна гра, значить? Кицюню, так не грають дорослі, лише діти. Або ти ставиш Дена до відома, що я хочу облапати тебе у танці, або ми не будемо танцювати! 

— До чого ж ти бісячий, Алене! Ти мене так дратуєш! Постійно виводиш мене із себе! — крикнула сама до себе Софія. 

Кілька хвилин вона сиділа на дивані, думаючи що ж написати цьому праведнику у відповідь, але так нічого й не придумавши, вона придумала дещо інше. Десь в її шафі була його улюблена футболка. Терміново знайти! Після не довгих пошуків вона не довго думаючи плюнула на неї, і стала протирати одягом Алена своє дзеркало. При цьому вона усміхалася сама собі, і періодично підморгувала. Але цього для неї виявилося замало і Софія ще й принесла відро з водою, а затим стала тією ж футболкою мити підлогу у себе в кімнаті. Після цього їй наче як полегшало, але не сильно аж так. Їй хотілося помститися хлопцю за все! І водночас вона не знала за що саме.