4

Стас 

День пройшов дуже швидко, на диво з моєю машиною було все добре. Виявляється Катя, все ж таки вміє їздити на машині, місця для паркування було мало, але вона зуміла поставити свою машину, не пошкоджуючи мою чорну ауді. Вечірнім місто мені подобається їздити і гуляти, відчувається затишна атмосфера. Ми часто гуляли з Каріною вечері в парку, любили сидіти і обійматися на лавочці. Вона має карі очі, і темно-каштанове волосся, ми були майже одного зросту, так як вона модель, то й зрозуміла що вона струнка і висока. Мені було спокійно з нею, я знав, що вона не зробить щось такого непередбаченого. Каріна любила всі ці модні бренди, походи в ресторани, відпочинки в екзотичних місцях, але водночас вона була спокійною і стриманою дівчиною, ніколи мені не заперечувала, не влаштовувала скандали. Але виявилося, це була лише картинка. Насправді їй були потрібні гроші, як тільки вона знайшла багатшого і зручнішого,то все, пішла від мене нічого не сказавши. Виявляється коли я зробив її пропозицію, вона вже спілкувалася зі своїм новим хахалем, а я був лише страховкою. Якби в неї нічого б не вийшло в Лондоні, то вона б повернулася б до мене, наче й нічого не було, а я б і на далі продовжував вірити в її почуття. Це й на краще, що все так вийшло, Каріна вже в минулому. 

Не знаю, можливо я помилився щодо свого вибору, і Катя була права, варто було знайти собі якусь іншу наречену. Вона була повною протилежністю Каріни, прямолінійна, вперта, безстрашна, непунктуальна і це тільки початок списку. Ми тільки сьогодні познайомилися, але вона вже починає мене дратувати. Вона обіцяла мені надіслати свою адресу, але ще досі це не зробила, відповідальність це точно не її. Але в ній є щось таке, що тягне мене до неї, і це щось потрібно знайти, бо якщо ні, то це буде моєю поразкою. 
Приїхавши до дому, я вирішив  вигуляти свого пса Графа, останнім часом я рідко з ним гуляє. Графа мені подарував брат, хоча пес ще молодий, але вже дуже високий, і апетит в нього також великий. Я знав, що добермани багато їдять, але ж не настільки, інколи мені здається, що рано чи пізно він і мене з'їсть. Одягнувши на пса нашийник, ми попрямували до ліфту. Я жив в багатоповерхівці, на останньому поверсі. Кожного вечора і ранку мені подобається милуватися краєвидами, спостерігати як сходить і заходить сонце. Моя квартира простора, а ще в мене велика кухня, інколи бувають такі моменти коли я хочу щось приготувати. Каріні я ніколи не готував, хоча вона цього хотіла. Так ак як в неї з кулінарією погано, то ми часто замовляли їжу або їли в різних закладах. Каріна любить вегетаріанську їжу, тому нам доводилося замовляти декілька різних страв в різних ресторанах, тому що вона їла лише в спеціальних закладах.

Швидко переодягнувшись в домашній одяг, я прийшов на кухню, щоб щось собі приготувати. Графу я насипав його улюблений корм, я здогадувався, що він трішки зголоднів, але ж не наскільки. Він просто накинувся на їжу, наче не їв тиждень. Так, потрібно буде йому більше насипати корму, перш ніж йти на роботу, щоб йому вистачило. Раніше, коли я був на роботі його годувала Каріна, тому зараз він вдома один. Погладивши трішки пса, я пішов до холодильника, щоб подивитися, що там по продуктах. Судячи по вмісту, сьогодні я буду їсти амулет. Швидко приготувавши його, я виклав його на тарілку, і поставив на стіл. Згадавши, що в холодильнику є ще овочі, я нарізав помідор і огірок. Повечерявши я прибрав після себе, і пішов в душ. День був складним, так що мені чим пошвидше кортіло поринути в сон. 

Прийнявши душ, я вирішив перевірити чи не надіслала мені Катя свою адресу, але відповіді так і не було. Виявляється поки я купався, до мене телефонувала мама. Ми з нею останнім часом не говорили, тому я вирішив зателефонувати їй. Через декілька гудків я почув її голос, такий ніжний, як і в дитинстві. 
-Привіт, синку, я дуже скучила за тобою, чому не брав слухавку, не хочеш розмовляти зі мною?-стурбовано запитала мама. 
-Привіт, вибач, я був у ванній, тому не бачив твого дзвінка, останнім часом у мене дуже багато роботу, так що не було часу подзвонити до тебе. 
-Добре, не будемо говорити про роботу, ти краще розкажи коли свою наречену привезеш знайомиться? 
-В цю суботу, ми з Катьою приїдемо до вас за місто з ночівлею. 
-Ох, як добре, нарешті я дочекалася цього моменту.- почув я щасливий мамин голос,- добре, синку, відпочивайте, чекаю вас у суботу. Гарної вам ночі!
-Тоді також.- коли я вже попрощався з мамою, то ж полегшенням видихнув. Напевно вона думає, що ми з Катьою живимо разом, так що це питання потрібно вирішити. Бо мама любить інколи до мене приїжджати без попереджень, добре що жодного разу вона не застала тут Каріну. Як тільки-но я ліг у ліжко, то мене одразу ж поринуло в сон. 

На диво, час пройшов швидко, всі ці дні я займався роботою, щоб потім в мене був час на Катю, на наше весілля і контракт з готелем. 
Прокинувся я в суботу рано, адресу Катя мені все ж таки скинула, але в четвер, приблизно де вона живе, я зрозумів. Їхати нам приблизно годинку, але так як погода сьогодні була погана, всю ніч не припиняючи йшов дощ. Тому варто виїхати раніше, щоб потім їхати повільно, обережно, нікуди неспішучи. Тому вчора ввечері я написав Каті, що потрібно буде їй раніше прокинутись, тому що виїжджаємо ми о сьомій годині. Судячи по її відповіді, моє повідомлення їй взагалі не сподобалося. Але,що є, то є. Мама вчора також попередила мене що буде брати з дружиною і племінниками. Тому я купив дітям подарунки, й вирішив купити квіти невістці,мамі й бабусі, а батькові і брату їх улюблене вино. Дід ніколи не приймав подарунків, але все ж таки, я вирішив купити йому колекційну ручку. Він любить їх колекціонувати, в нього їх вже близько трьохсот. 

Я одягнув чорну футболку, і чорні брюки, так як на дворі дощ, то накинув на себе кутку також чорну. Спочатку я довго думав чи брати з собою парасольку, тому що ми практично постійно будемо в машині, але як одного разу сказала Катя, варто перестрахуватися, тому я взяв все ж таки зонтик. Написавши Графу корм, я попрямував до машини, ще вчора з сусідкою я домовився, що вона подивиться за собакою. Надія Григорівна дуже привітна жіночка, яка живе на поверх нижче, вона тут давно живе, тому знає про всіх все. Але вона ніколи не розпускала слухи, її чоловік бізнесмен, і це рідкість зустріти родину, яку не зіпсували гроші. 
До машини я добіг швидко, але все ж таки я добряче змок. Сівши в авто, я ввімкнув навігатор і поїхав по свою чудо наречену. 
Дорога до неї зайняла трішки біля двадцяти хвилин. Я зупинився біля її під'їзду, але дівчини не було видно, хоча вона обіцяла,що в буде чекати мене тут. Довго не думаючи, я зателефонував їй.
-Ало, доброго ранку, а це хто?-почув я захеканий голос дівчини.Надіюся вона спускається по сходах, а не бігає по квартирі, збираючи речі. 
-Доброго, це Стас, тебе ще довго чекати?
-Ой, вибач, я ще не додала твій номер з надписом "коханий". 
-В тебе є ще час для жартів?- сказав я, в моїх словах відчувалася злість. 
-Декілька хвилин і я буду біля тебе.- сказала вона, кинувши слухавку. Не даремно я вирішив виїхати раніше. 
Через декілька хвилин, до під'їзду під'їхала також чорна ауді, дуже схожа на мою, машина мені знайома, але я не можу пригадати хто ж власник. Тут неочікувано відкриваються двері під'їзду, і звідти вибігає Катя. В цей момент вона виглядала кумедною, але водночас також гарною. І поки я милувався її красою, ця дурепа сіла в іншу машину. Не встигнув я зрозуміти, що відбувається, як двері пасажирського сидіння тієї ауді відчинилися, і звідти вистрибнула Катя. День тільки розпочався, а вона вже встигла наробити справ. Я думав, що вона зараз підійде до моєї машини, але вона щось чекала, і ось вийшов власник ауді з квітами в руках. Не знаю, що він її сказав, але щось таке, що її дуже розізлило. І вже за лічені секунди букет гортензій опинився в нього в лиці. 
-Да чуваче,повезло тобі, що не троянди.- подумав я. Вона йому, щось сказала, а потім повернулася до мого авто і впевнено попрямувала до мене. Вона відчинила двері, сіла і одразу ж сказала:
-Попробуй мені ще щось сказати за запізнення, я зараз й так на нервах, ще тебе не вистачало. 
-Добре, але на наступний раз заводь будь ласка будильник завчасно.-сказав я, виїжджаючи з під'їзду,я одразу ж на собі відчув принизливий погляд Каті. Як би я не хотів ще трішки пограти на її нервах, видно було що її погано і зараз не до цього, тому я вирішив поговорити про це в інший час. Бідний хлопець, так і лишився там на дощі, з букетом квітів в ногах. Він провів нас поглядом, а потім і сам сів в автомобіль.