Розділ 3

5 вересня, пт

Ден сказав, що йому погано, але на вечірку він прийде. Я вирішив сьогодні не зачіпати Софі. Не знаю, що в нас за відносини, але думаю нам краще триматись подалі один від одного.

Уроки промайнули швидко. Всі з нетерпінням очікували вечірку. Я вирішив одягнути худі, спортивні штани та старі любі «Nike». Мій образ «American Boy» доповнювали довгі шкарпетки з натписом «Just chill»–просто відпочинок. Я одягнув капюшон, взяв ключі від тачки і сказав батькові, що буду пізно. Заїхав за Деном і погнав до Кейт. Добре, що Ден знає де вона живе. Бо інакше було б весело. Доїхали ми без пригод. Хата в Кейт велика, але до нашої не дотягує. Ну не всім же в Україні бути багатими) Ден випив пивка, а я відмовився–не п‘ю. Музика вібрувала по всьому тілу, підлозі, стінах. Ми зажигали, денсили–тусили по повній програмі. Коли стало нестерпно гаряче, то я взяв стакан води і піднявся нагору, де музика тихіша. Поки йшов, то почув крики Софі. Я негайно помчався на цей звук–ванна кімната. Коли я побачив, як якийсь п‘яний старшокласник намагається її роздягнути, то мене охопила така злість, яку я ще ніколи в житті не відчував. Дякую батьку, що віддав мене на бокс у дитинстві–через хвилину п‘яний хлопець лежав на землі. Я взяв Софі за руку і потягнув у якусь кімнату. Там було тихо і просторо. Моя дівчинка плакала. Я міцно-міцно обійняв її і почав заспокоювати. Несподівано  Софі поцілувала мене. Це був наш другий поцілунок. Чуттєвий, неймовірний і справжній. Не такий, як з іншими дівчатами–особливий. Проте Софі прагнула чогось більшого, ніж просто поцілунок. Вона штовхнула мене на ліжко і вибралась зверху.

–Ти п‘яна, Софі–я вкрив її ковдрою і ліг поруч. Незабаром вона заснула. Я був правий. Шкода. Вона така мила, коли спить, подумав я, перед тим як заснув сам.

6 вересня, сб

Розбудив мене крик. Кричала Софі

–Чого ти кричиш? Тебе що–ріжуть?

–Що ти робиш зі мною в ліжку?–заспокоївшись спитала вона

–Сплю. Що, не видно?

–Між нами щось було?

–То ти нічого не пам‘ятаєш?

–Ні! То було?

–Ні. Все, заспокойся,– я піднявся з ліжка–тебе підвезти?

–Ні. Я візьму таксі–знічено сказала Софі

–Угу. Пішли вже – підвезу.

Їхали ми мовчки. Всю дорогу Софі дивилась у вікно. Лише коли я привіз її–поцілувала в щоку і швидко пішла додому. Ой зараз хтось вислухає від батьків. Ой вислухає....

Але я забув, що в мене теж є батько

–Ну і де тебе носило?–почалося....

–Був на вечірці в Кейт. Потім заснув

–З ким заснув?

–Сам. Нічого ні з ким не було. Не хвилюйся.

–Тоді добре, але на майбутнє попереджай–я ж хвилююсь

–Та ок

Піднявшись у свою кімнату як-небудь зробив домашку. Потім прийняв холодний душ, щоб освіжитись. Переодягнувшись, отримав повідомлення від Софі – «Вибач, але ми не можемо бути разом. У мене є хлопець. Сорі(» Хах. Нормально. Хлопець значить. А раніше ти чим думала? Ну тримай: «Та я і не збирався зустрічатися з тобою, не хвилюйся 🤣». Ну що ж. Я подзвонив Кейт і спитав, чи можу приїхати. Вона з радістю погодилась. 
–Привіт, Кейт

–Хеллоу, Нік. Ну як тобі наше місто?

–Та нормально, але я ще багато чого не бачив. От би хто якусь екскурсію провів...

–Ти на тачці?

–Звичайно

–Ну то погнали

Ми катались, веселились, оглянули місто і потім заїхали на піццу. Потім Кейт показувала напрям до якогось «таємного» місця. Коли ми під‘їхали до багатоповерхівки, вона сказала що це тут. І що ж може бути такого цікавого в якомусь будинку? Ми піднялись на дах. А тут красиво. Сонце сідало за обрій, а ми милувались його заходом. 
–Подобається?–спитала мене Кейт

–Звичайно) в Америці я такого не бачив

–Ти ще багато чого не бачив

–Будеш моєю дівчиною?

–Ти серйозно?

–Чому б і ні?

–Згодна–вона встала навшпиньки і поцілувала мене. Було приємно, але метеликів я вже не відчував. Що ж ти робиш зі мною, Софі?
Ми ще трохи поговорили, а потім я відвіз її додому. У себе я ще позаймався в спортзалі, але мої думки були далеко від спорту. Ну що, Софі, пограємо? 

7 вересня, нд
Зранку набрав Дена і попросив, щоб той мене кудись витягнув. Кіно. Ну ок. Форсаж 9. Хороший фільм. Попкорн ми обоє любимо карамельний–доля.  Після фільму зайшли на суші. Поки їли, то до нас приєднався Влад.

–Чуваки, уявляєте– я з Софі замутив! Я за нею з 8 класу бігаю.

–Ого, крутяк,–відповів Ден–а я з Ларкою. Ну ти в курсі

–А я з Кейт–несподівано сказав я

–Серйозно? Ну ти даєш, бро. Тільки тиждень у нас і вже собі таку красуню підчепив) а давно ви разом–спитав Влад

–З вчорашнього вечора. А ти з Софі відколи?
–Ну я давно її пропонував, але вона все ламалася. Проте в середу ввечері погодилась. Хоч мене й не було в школі, але вона написала. Я їздив з батьками в гори на відпочинок. Лише сьогодні повернувся.

–Зрозуміло...

Ми ще трохи посиділи, а потім, попрощавшись з Владом, я завіз Дена. 
–Дякую за день, бро. Якби не ти я б помер від нудьги–подякував я

–Та нема за що) звертайся

Вже вечоріло. Я ще трохи порубився в комп. ігри, а потім пішов вечеряти з батьком. На щастя в нас є слуга та посудомийка. Інакше я б ніколи не їв

–Як пройшов день–спитав тато