Розділ 2. Знайомство.

Ми сіли в машину і поїхали. В машині також був той самий запах, що був і в цьому хлопця. Деякий час ми їхали просто мовчки.

    - До речі я Макс, - сказав хлопець і простягнув мені руку.

   - Влада, - потиснула йому руку.

   - Приємно, - він поцілував мою руку.

В нього така ніжна шкіра навіть в мене не така. І взагалі він сам по собі теж гарний зараза. Це чорнявий, спортивний хлопець із зеленими очима і ростом десь 190 см, я яка блін 165😁. Ще мені дуже сподобався його стиль одягу. В нього були класні чорні штани і чорна товстовка, а ще в нього класні довгі пальці на яких він носив каблучку у вигляді павука. Скажу чесно мені він сподобався, чи може це через удар голови не знаю. Через деякий час ми під'їхали дт шикарного будинку. Він був дуже великим, а справа я побачила басейн надворі. Та я все одно не вмію плавати, але це нікому не потрібно знати🤫. 

   - Куди ми приїхали?, - запитала я.

   - Додому до мене, - відповів він і вийшов з додому.

Не зрозуміла це що таке? Ну ок зараз все дізнаємося. Перейшовши на інший бік Макс відкрив двері машини де сиділа я, і подав мені руку. Мені подобається його ввічливість, я поклала свою руку на його і він допоміг мені встати.

      - Може ти поясниш мені чому ми приїхали до тебе додому?, - запитую я.

     - Ти забилася головою і тобі треба зняти біль, -  сказав він і взявши мене за руку потягнув до свого будинку. По будинку і машині видно, що він не з бідної сім'ї очевидно що він багатий. Він відкрив двері ключем і ми зайшли всередину. Там звісно були шикарні ремонти, але в мене вдома не гірші. 

    - Почувайся як вдома, - сказав він і кудись пішов.

Клас привіз мене чорт знає куди, а тепер кудись пішов зашибісь. Я присіла на диван і дивилася все навкруги як сова. Через декілька хвилин він повернувся з якоюсь мискою і рушником. 

   - Лягай на подушку, - він присів коло мене. 

Я лягла, а він в цей час дивився прямо в мої очі, Боже якось не по собі стало. Потім він намочив рушник у воді, викрутив його і поклав мені на чоло . Холодний рушник з льодом вмить привів мене до тями, і здається мені навіть цей холод потрапив до мого мозку. Потім Макс накрив мене теплою ковдрою, щоб я могла зігрітися і я навіть не помітила як заснула. Коли я прокинулася наступного ранку коло мене сидів на кріслі Макс і тримав мене за руку, це так мило було. Але мені страшенно хотілося в туалет, але якось треба забрати руку з руки Макса. І кожного разу коли я забирала свою руку він стискав її сильніше. Тому я почала будити його, але він ніяк не реагував і тоді я почала легенько штовхати його і він прокинувся. 

    - Добрий ранок, - сказав він поцілувавши мою думку.

    - Здрастє, відпусти мою руку будь ласка я хочу і туалет, - сказала я виріваючи свою руку. 

    - А звісно там іди перші двері ліворуч, нарешті він відпустив мою руку.

Я швидко побігла до туалету, а коли виходила з нього то наткнулася на Макса.

   - Ти шо будеш зі мною і в туалет ходити?, - налетіла я на нього.

    - Та я просто маю переконатися, що ти не втратиш свідомість після удару, - він торкнувся мого чола рукою типу щоб перевірити чи немає в мене температури.

     - Мені здається чи в тебе температура, - і він поцілував моє чоло. Я була в шоці від цього.

     - Та ні немає, - засміявся він.

Я його вдарила легенько, і не очікувала що він він почне бігти за мною. Я тікала від нього ми просто дурачилися як малі діти. А коли я бігла то перечепилася через тумбочку і впала на ліжко. І дехто так само перечепився і впав на мене. І от я лежу на ліжку із забитою ногою, а на мені лежить Макс. Ми лежимо, і просто дивимось одне одному ввічі. Момент із дорами скажіть так? Лише через декілька хвилин Макс встав і сів поруч коло мене на ліжку. А я в цей час лежала не встаючи мені здавалося, що в мене відмовило все тіло. Потім він подав мені свою руку, щоб я піднялася. Ну я і взялася за його руку і він як завжди потягнув мене силою до себе. Цього разу я опинилася в нього прямо на колінах. Боже як же я тоді хотіла провалитися крізь землю через сором, розумієте просто я з хлопцями не так часто і спілкувалася ну якщо чесно то взагалі ніколи. І я не знала як правильно себе повести в цій ситуації, тому я ринулася щоб встати і піти звідси, але Макс вхопив знову мене за руку і я знову сіла на ліжко, Слава Богу що хоч не на коліна. Він подивився в мої очі, а потім сказав:

   - Залишся в мене сьогодні переночуй, а я завтра відвезу тебе додому просто я вже хочу спати, а я не довіряю таксистам таку красиву дівчину як ти, - позіхнув він.

Мені стало його шкода, і я пожаліла його. Не знаю чому, але чомусь я йому довіряла як своєму другові. Він дав мені кімнату із замком всередині, а щоб він не зміг її відкрити то я забрала ключ від неї. Вже через 10 хвилин я готувалася до сну аж раптом я почула стукіт у двері. Коли відчинила то звісно ж там стояв Макс.

        - Тебе все влаштовує?, - запитав він оббіпершись об двері.

        - Так дякую, - ввічливо відповіла.

        - Ну добре я приніс тобі свою футболку, але для тебе вона буде як міні сукня ну це для того щоб ти переодяглася бо в мене більше нічого такого немає, - він простягнув мені свою футболку. Він побажав мені солодких снів і пішов, я подякувала за футболку і зачинила двері кімнати на замок та лягла спати. Не знаю він так дивився на мене тоді на ліжку мені здається, що я йому подобаюся.