Соло для майже олігарха

Мавка

Розділ 13

 

ПП розгубився. Йому навіть на думку ніколи не спадало, що Нінка може плакати, як звичайна жінка. Вона завжди здавалася йому «залізною леді», об яку зуби зламаєш. А тут дивись: ридає, аж заходиться. ПП, сидячи на продавленому дивані гарячково розраховував, як йому зараз краще вчинити. Підійти до Ніни, обійняти, заспокоїти? А де гарантія, що вона зараз не турне його ногою, як ота норовиста кобила? Може, хай реве? Колись перестане. А потім скаже, що він чурбак без почуттів і жалю. От же ж халепа!

Тож ПП мовчки дивився на ридаючу Ніну.

- У мене в світі є лише одна мама! - кричала вона прямо в обличчя ПП,- і все! Тобі добре - дружина, діти! А в мене - нікого, крім неї. І я не знаю, що з мамою зараз  як? Можливо й не побачу її ніколи.

- Не думав, що ти мамина доця! - все ж таки не стримався, ляпнув ПП і тут же зрозумів, що дарма це зробив. Нінине обличчя аж побіліло з люті. Вона раптом схопила велику порожню емальовану каструлю, яка стояла на підвіконні і швиргонула її в ПП. Той ледве встиг відвернутися, але каструля, пролітаючи, боляче черконула його по голові.

- Невже ти не розумієш? Невже ти такий нелюд? Невже людські почуття в тобі геть висохли? Ти ладен бачити лише вигоду і прораховувати, чи буде тобі корисна людина. Якщо ні - на звалище. Як ти казав? Нема друзів, є тільки ситуативне об’єднання людей?

- Я такого не казав! - промовив ПП, потираючи голову.

- Значить, думав! - відрізала Ніна, вона вже почала заспокоюватися, сльози рікою по щокам не бігли,- я вже тебе, як облупленого знаю!

- Зате ти вже не плачеш.

Ніна здивовано поглянула на чоловіка, провела долонькою по щокам, витираючи мокрі «доріжки» від сліз. Обличчя з блідого знову стало рожевим.

- Не плачу,- промовила вона,- сльозами горю не поможеш,- Ніна помовчала і раптом додала,- нумо думати, де грошей взяти.

«Знову вона за своє, - спохмурнів ПП,- гроші, гроші… В житті є речі цікавіші, аніж заробляння грошей. Досягнення мети, наприклад. Або коли перемагаєш  в  заплутаній грі і залишаєш когось в дурнях. Ото кайф! Гроші… Чи може вони для мене не такі важливі через те, що я ніколи не мав у них недостачі?».

Ніна хотіла було щось різке сказати шефу, коли двері хати раптом розчинилися і на порозі постав Пацюк. Він був блідий, на товстому обличчі рясніли краплі поту.

Відчувалося, що Пацюк розгублений і навіть переляканий. Що могло так налякати цього кремезного чолов’ягу, котрий, здавалося, не боявся ні Бога, ні чорта?

«Сьогодні всі вирішили мене здивувати,- про себе посміхнувшись подумав ПП,- «залізна леді» ридає, як школярка, а той, хто з нечистю знається, сіпається від страху»

- Петько,- заговорив Пацюк, навіть забувши привітатися,- Вєрка пропала. Кажуть, бачили, як вона сьогодні вранці прожогом до ставка бігла. Може й того…, -Пацюк замовк

-  Чого - того? - не зрозумів ПП.

- Втопилася…- прошепотів переляканим голосом Пацюк.

- А я тут до чого? - здивувався ПП, - це ваші сімейні справи.

- Пошукати потрібно,- знову прошепотів Пацюк, - я заплачу.

При цих словах Ніна нашорошила вуха.

- Скільки заплатите? - діловито перепитала вона.

- Скільки скажете,- пролепетав Пацюк. Він дійсно був сам не свій.

 - П’ятсот, - твердо сказала Ніна, - за менше когось іншого наймайте, - присядьте, я переговорю з чоловіком.

Ніна смикнула ПП за руку і потягла в кімнату, де була груба.

- Підеш з ним,- наказала. ПП ще не міг взяти до толку, що від нього хочуть.

- Куди піду? - тупо перепитав він.

- Вєрку в озері шукати. Ти ж у нас відомий плавець, чи не так? От і прошерстиш водойму.

У ПП відняло мову. До нього, нарешті, почало доходити, що його на труп посилають.

- Ти що? Здуріла? - прошипів він,- я бізнесмен, майже народний депутат, а не водолаз. Та йому поліцію викликати треба, а не людей наймати! Може не від солодкого життя Вєрка втопилася. Ти бачила пику цього Пацюка?

- А  ти свою пику бачив? Тиждень не голений, гірше бандита. Заробиш грошенят, то хоч леза купиш.. І дітям поїсти. І нам. Тули.

ПП замотав головою.

- Нікуди я не піду! Це вже край! Хай поліцію викликає!

- Ти що, не розумієш, що поліція йому ні до чого? Може Вєрка й не втопилася, а так, полякати його вирішила. Викличе поліцію, все одно купа неприємних питань буде, починаючи з того, то вона така і чому живе з ним. Йому ж, враховуючи, що він самогонку продає, видно, зайва увага ні до чого. Чи ти хворий? Попірнаєш годинку, заробиш п’ятисоточку, скажеш, що нікого не знайшов, та й вільний!

ПП задумався. Може Нінка й права. У ставку попірнати - це тобі не корів пасти. Зійде і за вранішню зарядку. Навряд чи Вєрка пішла топитися. ПП знав таку породу жінок: напилася та й подалася десь гуляти до кращих хлопців, або вирішила характер продемонструвати. Або просто якісь п’яні примхи в голово полізли.

- Добре. Піду, - наважився ПП, - а ти мені за це…, -  він помовчав, а через секунду випалив - покажеш цицьки.

Ніна у німому здивуванні розглядала шефа.

- Ти при своєму розумі? - нарешті спромоглася вона на слово, - це твій обов’язок - заробляти гроші та утримувати сім’ю, годувати дітей. На мені хата й господарство! Я тобі нічого не винна!

- Не твоя хата, не твої діти, не твоє господарство! - процідив ПП крізь зуби.

- На даний час - мої. І твої. Чи ти, може, будеш таким покидьком, що їх без шматка хліба залишиш? Я вже по сусідам бігала позичатися. Дали трохи, але дивилися не дуже приязно. Видно, не вперше я це роблю, а чи віддаю борги - невідомо. Набридли ми вже людям зі своїм жебрацтвом. Щось потрібно робити, вибиратися з цієї ситуації. Іди, плавай, пане бізснесмен.

І ПП поплівся. «От якого хріна я це роблю» - думав він по дорозі, плентаючись слідом за Пацюком, - чому йду, мов теля на припоні, слід за примхами Нінки? Що хочу довести?»

Так і не знайшовши відповіді на ці запитання ПП з Пацюком дійшли до озера. Правда, вийшли на його другий бік. Там Петро ще не бував. Тут озеро було  іншим: вода темнішою і на вигляд холоднішою, перешийок, який виходив з нього у вигляді неширокої стрічки, губився ген аж у деревах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше