— Мамо, а правда, що дракони мають істинну пару? — запитав семирічний Марк.
Мама усміхнулася й погладила його по голові.
— Правда. Багато драконів знаходять лише одну істинну пару. Якщо така зустріч стається, її вже неможливо забути.
— А людина може бути істинною?
— Ні. Такого ще не бувало.
— А хтось з іншого виду?
— Теж ні.
Марк замислився.
— А якщо істинні ніколи не зустрінуться?
— Таке теж трапляється.
— І тоді можна одружитися з кимось іншим?
— Можна.
Хлопчик полегшено зітхнув, але вже за мить запитав:
— А я теж колись знайду свою істинну?
Мама лагідно усміхнулася.
— Дуже на це сподіваюся.
Марк ріс із цією вірою. Рік за роком він чекав зустрічі зі своєю істинною, але доля не поспішала зводити їх. Попри це, він не квапився одружуватися. У глибині душі Марк був переконаний: одного дня вона неодмінно з'явиться.
Він навіть не здогадувався, що доля приготувала для нього те, чого не очікував ніхто.