Чоловіки їхали з королівського замку, вони везли податки, які відібрали у звичайних людей. Один з них почув дивний звук, ніби за ними хтось йде.Чоловіки повернули голови назад, що б подивився хто там. За ними йшла людина в зеленому плащі.
-Ти ще хто такий?- спитав один з чоловіків, але людина не відреагувала на це й просто тихо йшла. Вони зупинилися та дістали зброю.
-Нумо, говори хто ти?!
Людина швидко побігла та почала обстрілювати чоловіків, влучивши в серце кільком людям, а інші повтікали.Вартові залишили всі речі, незнайомець забрав їх та пішов в ліс. В, якому гуляла дівчина та збирала гриби. Панночка була золотої крові. Вона почула якийсь рик, зі страхом обернулась та побачила вовка. Вона тихенько відійшла трохи далі від нього, він все приближався, як через мить в нього полетіла сокира. Вовк відлетів та вже не дихав. Таємнича людина в зеленому плащі пройшла та взяла сокиру, яка була в крові.
-Дякую- Сказала панянка.
-Швидко йди з відси! Тому що, не вернешся живою!-Сказав тихий, грубий голос та попрямував далі. Дівчина послухала та пішла дорогою додому, але їй не вдалося дійти. На неї хтось напав, чимось тяжким вдаривши її по голові, а в очах почало темніти. Дівчина прокинулася в будівлі, вона бачила, як сиділи незнайомі чоловіки, які пили алкоголь, але її погляд впав одну людину. Незнайомець в зеленому плащі, це точно був він. Вона почула його розмову з, якимось чоловіком.
-Ей ти, може звільниш місце головного? Ти ж ні що!
-Ти що в себе повірив?- відповів він.
-А хіба, я не правий? Жінка в ролі головного, в тебе ж мізків немає!-Сказав чоловік, одразу після останнього слова в нього полетіла сокира, але попала в стіну.
-Якщо не закриєш писка сокирака полетить в тебе!
-Що не змогла попасти? Не думаю що дістанеш її, без допомоги!- Людина в зеленому плащі встала та підійшла до нього, в одну мить одною рукою сокира була в руках та одразу полетіла в череп чоловіка. Кров потекла на підлогу, дівчина стояла та здивовано дивилась на все це.
-Чорт тебе побери! Який за цю неділю?-- Хтось заговорив з натовпу.
-А ви по рахуйте хто до неї погано ставився.- Сказала людина,а таємничий каптор впав з голови незнайомця,із-за нього показалось довге коричневе волосся. Та коли він повернувся та подивився на дівчину виглянуло красиве, личко дівчинки.
Погляд незнайомки впав на дівчину та вона крикнула.
-Хто її сюди привів? І навіщо?-Всі тихо стояли ніхто не хотів повторити ролі, того чоловіка.
-Я ж всеодно скоро дізнаюся. І тому хто це зробив, голову відірву—Дівчина підійшла до неї, взяла за руку та потягнула на вулицю.
-Я тебе виведу з лісу. Тільки нікому не кажи де ти була і що бачила! А якщо скажеш ,голову знесу, тобі і твоїм рідним!- Пані здригнулася та нічого не сказала, вони йшли по лісу та дівчина сама не зрозуміла коли вона почала клювати носом.
-Стомилась?
-Трохи- відповіла вона
-Пішли сядемо під дерево та відпочинемо- Незнайомака пішла до дерева та сіла під нього, біля неї сіла панянка. Вона з перлась на дерево та заснула, її голова впала на плече Аллен, а та не звернула уваги, тома що роздивлялася зірки. Біля них почувся звук ходьби, жінка обережно поклала її, надягала каптур та не далеко сховалась за деревами. Йшов лицар, який шукав Меланію. Він побачив, як вона крепко спить під деревом. Чоловік взяв її на руки та поніс до дому. Жінка спостерігала за ними.
#4374 в Любовні романи
#120 в Історичний любовний роман
#594 в Молодіжна проза
#146 в Підліткова проза
Відредаговано: 19.10.2024