Удар сокири ніби постріл пролунав.
Зашелестіли перелякано листочки.
Могутній дуб тужливо простогнав:
"Від друзів залишаються пеньочки,
Вже на моїм віку дерев немало
Згубило передчасно цеє зло,
Ніколи б нас залізо не здолало
Та рідне ж топорище помогло..."
Відредаговано: 17.04.2024