Сокира.

Сокира

Удар сокири ніби постріл пролунав.

Зашелестіли перелякано листочки.

Могутній дуб тужливо простогнав:

"Від друзів залишаються пеньочки,

 

Вже на моїм віку дерев немало

Згубило передчасно цеє зло,

Ніколи б нас залізо не здолало

Та рідне ж топорище помогло..."

 

                           




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше