Сьогодні місяць постукав до неї у вікно...
***
Коли на вулиці йде дощ,
Маленький гномик сідає на підвіконні.
Він закутується у теплий плед
І рахує на склі краплини сонні.
Обійнявши коліна руками,
Замріяно дивиться на сіру воду -
Дощ поливає землю думками,
Від свого заняття дощ отримує насолоду.
Маленький гномик кладе голову на коліна,
Поправляє на плечах теплий плед.
Коли йде дощ, то затишно на підвіконні,
А в краплинах можна бачити силует.
Гномик водить пальчиком по мокрому склу,
Повторює хвильку сонної краплини.
Від батареї під вікном чути тепло...
Мабуть, це найзатишніші хвилини.
Маленький гномик любить сидіти у пледі,
Любить вмощуватись на підвіконні,
Тоді, коли за вікном дощ холодний,
Тоді, коли по склу течуть краплини сонні.
Відредаговано: 15.04.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
