Сьогодні місяць постукав до неї у вікно...

Життя розсипає роки, мов перлини...

Життя розсипає роки, мов перлини,

Порвалось намисто - немає разка.

Спливають секунди, хвилини, години...

Та зустріч розлуки така вже близька...

Зустрілися двоє, мов в тексті два слова,

Немовби і поруч - та разом ніяк.

Навколо слова. І всі як полова -

А серцю потрібен лише один знак.

У голочці нитка, на нитці перлина.

Невидимі руки збирають разок.

Лиш слово, лиш сонце, лиш завтрішня днина

Дозволить перлині ввійти в ретязок.

Двох рівних перлин не буває на світі.

Не бути і двом одинаковим дням.

Лиш тільки тоді, коли сонце в зеніті,

Почнеш розуміти всю вартість життя.

Невидимі руки низають намисто.

Одна до одної - збирають роки.

Так солодко, тепло, печально і чисто...

На пам'ять, на завтра, на рік, на віки...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше