Сиділа Осінь у кав'ярні з Листопадом.
Пили глінтвейн і тихо говорили.
Він між словами її руку ніжно гладив,
А всі навколо бігли і спішили.
Вино гаряче з присмаком цитрини
Текло по тілу, зігрівало душу.
Він рахував у зустрічі хвилини,
А Осінь говорила: "Я йти мушу.."
Вона його зігріла поцілунком,
Передивилась фотки в телефоні.
А він розрахувався по рахунку
І подивився у вікно безодні.
Вони обоє чітко розуміли,
Що розлучитись треба неодмінно.
Щоб через рік отак отут зустрітись
І пити зустріч з присмаком цитрини...
Відредаговано: 15.04.2020