Красивий місяць

"Сьогодні красивий місяць", говорять японці, коли соромляться прямо зізнатися у коханні. 

Чому саме місяць? Не зорі, не небо. Можливо, тому що він постійно з'являється на небі, як супутник землі? А ще змінюється, як і кохання. Він відображає сонячне світло і найпомітніший на темному небі. Є в цьому зізнанні якась космічна глибина, коли почуття підносяться на надземний рівень. 

Колись я скажу тобі, що дощ дивовижний. 

Дощ всеосяжний: від землі до неба і з неба на землю мандрує, змінюючись до невпізнаваності. Він охоплює усі відтінки почуттів. Буває теплим і м'яким, ніжно огортаючи землю вологими краплинами. Буває холодним і різким, б'ючи хльосткими потоками. Буває несамовитою зливою, як емоції, що довго не могли вирватися і не знаходили слів, щоб себе висловити. Іноді дощ стає льодяними крижинами і жбурляє градом. Часом він байдужіє і настає посуха. А потім проливається на світ зі спалахами блискавок і гуркотливим громом, намагаючись докричатися до землі.  Коли він щасливий, на небі - веселка. Коли він ідеалізує, то падає пухкий сніг, вкриваючи все білою іскристою органзою, схожою на весільну сукню. А коли бажає докопатися до істини, то розводить сльоту. Хоч буває він ріже колючими твердими сніжинками, зате завжди щирий. А ще він ніколи не перестає, бо навіть під час байдужої посухи, він випаровується, щоб повернутися живильною вологою для землі. Водою Бог висловив усі людські почуття і емоції. Мені здається, це його зізнання.

Я повірю твоєму зізнанню в коханні, коли назвеш дощ дивовижним і будеш дивитися зі мною на небо, кружляючи під дощем.