Софія малює казку
Софія малює казку
Малює моя донька –
Листочок шурхотить,
З під пальчиків маленьких
Стежина в ліс біжить.
З Софійкою сидіти
Робота не дає,
Хай крихітка малює,
Якщо натхнення є.
Минула вже година,
Печення підійшла,
Софійка до матусі
Обідати прийшла.
- Що в тебе на малюнку,
Художниця мала?
- Хатинка в лісі темнім
З льодяників смачна.
У хатці, тій бабуся
Живе із давніх пір.
Радіє, коли гості
Заходять в її двір.
По, що прийшли до лісу,
Розкаже, де знайти.
Для щирої розмови
Запрошує зайти.
За добре порадіє,
Але, якщо журба,
Пораду дасть корисну,
Бо мудра бабця та.
Гостинно пригощає,
Горіхи всім дає,
Чай липовий, малину
І мед у неї є.
Пече вона пахущі
Солодкі пироги
В них ягоди, варення
І чарівні плоди.
- А в чому їхні чари?
- Коли куштуєш ти,
Ніколи не забудеш
Такої смакоти.
А ще вона лікує
Звіряток в лісі тім,
Вони без страху зовсім
Заходять в її дім.
- Софійко, доню мила,
Малюнок покажи,
Я бачити це хочу,
Мерщій за ним біжи.
Дивлюся на малюнок,
Що донька подала:
Стежина йде до лісу,
Все, з чого почала.
- А хатка де, солодка?
Бабуся чарівна?
- А де ж іще? У лісі!
Яка ж ти, мам, смішна.
#3357 в Різне
#877 в Поезія
#702 в Дитяча література
Відредаговано: 06.01.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
