Бітілі Бані Червона шапочка

                                                  Розділ 2

                           БІТІЛІ БАНІ Червона Шапочка.

Якось Софі гуляла по місту та помітила Афішу. Пригоди Червоної Шапочки.

 Але вона відбувалася  три днів тому.

Коли вона прийшла додому. То вона розповіла лялькам про цю виставу.

• А давайте ми зіграємо спектакль Червона Шапочка. – сказала Принцеса.
• Добре! – сказала Софі. – але спочатку треба вирішити хто буде кого грати.
• Я буду грати червону шапочку! – сказала БІТІЛІ. – піду за ШАПЕЧКОЮ!
•  А хто буде грати маму Червоної шапочки? – спитала Принцеса.
• Може БРІ БАННІ ШАЙ? – спитала Зубна Фея.
• Я трішки боюся виступати! – сказала БРІ ШАЙ.
• Тобі просто треба зіграти коротку роль! – сказала УВИНСЛІ.
• Тоді я буду бабусею! – сказала БРІСТАЛ БАННІ.
• А я Мисливцем! – сказала ДАНЕСА АЛЕНІ.
• А тоді УВИНСЛІ БУДЕ вовком! – сказала Софі.
• А чому я?
• Просто ти схожа на вовка! – сказала Софі. – гаразд третируємося.

Після репетиції на спектакль прийшли іграшки Софі. Та почали спектакль.

« жила була дівчинка та звали її червона шапочка! Так її звали тому що вона весь час носила червону шапку.  Якось мама попросила віднести хворій бабусі гостинці.

 БІТІЛІ узяла кошик  та пішла до бабусі. Іде вона та на вирішила на збирати квітів для Бабусі.  Збирає квіти аж тут на зустріч їй вовк.

• Здраствуй дівчинка, Куди ти ідеш зовсім одна? – спитала УВИНСЛІ у костюмі вовка.
• Здраствуйте сірий вовк. Я іду до бабусі несу їй шматочок пирога та глечик молока! – сказала Червона шапочка.
• А де живе твоя бабуся?- спитав Вовк.
• На краю лісу! – відповіла Червона Шапочка.
• До зустрічі!- сказав Вовк.

А вовк вирішив опередити Червону Шапочку та з’їсти і Бабусю і Червону Шапочку.

 Вовк прибіг до будинку Бабусі та постукав у двері.

• Хто там? Спитала Бабуся.
• Це я твоя онучка Червона Шапочка прийшла! – сказав Вовк.
• Я занадто слаба щоб підійти до двері, смикни за мотузку двері і ВІДЧИНИТЬСЯ! – сказала Бабуся.

Тут забіг вовк та з’їв бабусю.  Тільки окуляри та чепчик виплюнув.

Він одягся Чепчик та Окуляри, ліг у ліжко Бабусі та став онучку ПІДЧИКУВАТИ.

 Тут хтось постукав у двері. (- хто там?)

• Це я твоя онучка червона шапочка прийшла! – сказала БІТІЛІ.
• Смикни за мотузку двері відчиняться!

Червона шапочка зайшла та бачить що її бабуся якась запущена. усе сіре,  все шерстю відросло.

 Підходить Червона шапочка до Ліжка та питає.

• Бабусю, а чому у тебе такі великі очі?
• Це щоб краще тебе бачити!
• Бабусю, а чому у тебе такі великі вуха?
• Це щоб добре тебе чути!
• Бабусю, а чому у тебе такі великі руки?
• Це щоб міцніше обнімати!
• Бабусю, а чому у тебе такі великі зуби?
• Це щоб з’їсти тебе!

Як тільки вовк це сказав то він з’їв червону шапочку.

Тим часом мимо Будиночку бабусі проходив Мисливець ДАНЕСА Алені. Як тільки вона почула якийсь храп вона подумала.

• Не може ж бабуся так хропіти! – подумала ДАНЕСА.

Мисливець заглянув у вікно там у ліжку спить вовк.

• Ага попався сірий злодій!

Спочатку хотів застрелити вовка, але потім передумав. Розрізав вовку живіт та з нього вибралися Бабуся та Червона шапочка.

• Ось так мисливець урятував Бабусю та Червону шапочку від вовчих лап! – закінчила розказ Софі.

Весь зал зарвався оплесками.

• Браво! Браво!