Сукня для Раріті

Розділ 9.

Сукня для Раріті

Якось до кімнати Софі зайшла Діана. — Софі, ти уявляєш, який у мене сьогодні макіяж! — сказала Діана.

— Дуже гарний! — відповіла Софі.

— Гаразд, я пішла додому, — сказала Діана.

Тут чарівна каблучка Софі засіяла.

— Джиню, нас хтось кличе! — вигукнула Софі. — На цю планету!

Як тільки Софі заснула, вона вимовила чарівні слова:

— Ключу, пусти мене знову у чарівний світ поні!

Софі, Джиня та Бозлі полетіли до планети поні.

— Ми опинилися у Понівілі! — сказала Софі. — Подивімося, кому потрібна допомога!

— Допомога потрібна Раріті! — повідомила Джиня.

Софі взяла книжку та побігла до Раріті. Виявилося, що її сукню зіпсовано.

— Щоб допомогти Раріті, треба зшити для неї нову сукню, — мовила Софі. — На щастя, у мене в чарівній книжці є деякі корисні речі!

Софі злетіла та взяла все необхідне.

— Я допоможу, ставши модною дизайнеркою! — сказала Софі. — У блокноті я намалюю ескіз сукні, за допомогою сантиметра виміряю фігуру Раріті, а за допомогою швейного набору зшию їй вбрання!

Софі та поні вирушили до майстерні Раріті. Там Софі зняла мірки з Раріті та зшила для неї ідеальну блакитну сукню з дорогоцінним камінням.

— Бозлі, подай мені, будь ласка, фіолетовий дорогоцінний камінь, — попросила Софі.

— Так, звісно! — відповів Бозлі та приніс фіолетовий камінчик.

Вийшла чудова сукня, яка дуже личила Раріті!

— Нам час іти на бал! — вигукнула Твайлайт.

На балу Софі була в розкішній блакитній сукні та з короною.

— Я оголошую тебе Принцесою Снів, яка допомагає нам у будь-яку хвилину! — урочисто мовила принцеса Селестія.

— Дякую, Селестіє! — відповіла Софі.

— Софі, ти Принцеса Снів! — зрадів Бозлі.

— Я така рада! — вигукнула Софі.

Моя бабуся Галя Анастасьєва каже, що бути принцесою — це важка праця. Вона й сама називає мене Принцесою, хоча каже, що якби їй навіть запропонували бути королевою, вона б не погодилася.

Софі повернулася додому й прокинулася.

— Послухай, Джиню, мене на планеті поні проголосили принцесою! — мовила Софі.

— Це тому, що ти й є справжня Принцеса! — усміхнулася Джиня.

— Софі, ти ж не хочеш запізнитися до школи? — гукнула мама з кухні.

Софі весело побігла снідати, чистити зуби та вдягатися