Софі та чарівне кільце або Софі принцсе снів
Частина 1
Розділ 1
Софі отримує чарівне кільце.
В одному містечку Франції під назвою Ліон жила дівчинка на ім’я Софі. Коли вона з’явилася на світ. Вона любила поспати. Спершу вона спала у Полушці та у мами на руках. Коли Софі пішла до дитячого садочку то вона подружилася з дівчинкою на ім’я Діана та хлопчиком Дімою. Вони спали на одному ліжку.
У день коли вона пішла до школи то вона зустріла ще одну дівчат Віку та Лізу. А у її школі був ще один дуже неслухняний хлопчик. Звали його Миша. У МІШИ був друг на ім’я Микита.
У Софі ще була молодша сестричка на ім’я Ангеліна. Вона з’явилася у Софі у родині коли Софі було п’ять років.
- Цікаво а що цікавого у країні снів? Думала Софі.
Колись у Софі у школі була ярмарок. Софі Та Миша грали на атракціоні з кульками.
- Якщо я виграю то піду додому з двома РАЦІОМИ! Сказав Миша.
Миша спробував але у нього не вийшло. Тоді Софі спробувала та у неї вийшло.
- У нас переможець! Сказав господар. Вибирай приз!
- Ляльку ЛАЛАЛУПСІ ГЕРЛЗ принцеса чи може кільце? Думала Софі.
- Краще бери рацію! Сказав Миша.
- Не слухай його! Сказала Діана. Обирай те що тобі подобається.
- Добре! Сказала Софі. Мені Кільце! Сказала Софі.
Миша образився та пішов кататися на гірках. Софі спробувала одягти кільце. Та воно наділило її дивною силою.
Софі поспішила додому та спробувала випробувати кільце.
- Хочу ляльку ЛАЛАЛУПСІ ГЕРЛЗ принцеса! Сказала Софі. Та у неї це з’явилося!
Раптом Софі побачила дивну зіркову кішку з рожевим ошийником. Це була Софі кішка ДЖИННЯ.
- Як це в тебе вийшло? Спитала ДЖИНЯ.
- Це якесь дивне кільце ! сказала Софі.
На вечір Софі та ДЖИНЯ лягли спати разом з кроликом Софі БОЗЛІ. Та тут вони полетіли у якесь дивне місце схоже на космос. Навколо рожевої зірки кружляли сім планет.
- Ми здається у космосі! Сказала Софі.
- Давай заглянемо на цю третю планету! Сказав БОЗЛІ.
Софі, ДЖИНЯ та БОЗЛІ приземлилася на планету Ката-земля. На якій жили кішки.
- Софі ми знаходимося на ката-землі! Сказав БОЗЛІ
- БОЗЛІ ти розмовляєш? Незрозуміла Софі.
- Усі плюшеві іграшки коли ти спиш живі! Пояснила ДЖИНЯ.
Софі ішла по вулиці цієї планети та співала.
- Я у житі ніколи не бачила! Нічого подібного все виглядає по новому! Як на ноги стати? Та зможу я устояти? Та часу на все обмаль! Тут якась магія, кішки с крилами, усі тут носять одяг! Усе зовсім чуже як же устояти та не дано і нове та не треба звикати! Цей новий світ! Я пробую впізнати по ближче мій новий світ! Бачити я хочу, і чути мій новий світ цей дивний світ!
Так би все і продовжувалося. Аж поки кільце не загорілося.
- Не вже хтось у біді? Незрозуміла Софі.
- Сигнал показує що там біда! Сказала ДЖИНЯ.
- Біжимо! Сказала Софі.
А що сталося далі? Читай далі та дізнаєшся.
Розділ 2
Софі пробує новий облік.
Кільце привело їх до будинку. Софі постукала у двері. Двері відчинив якийсь рижий кіт.
- Не можу повірити! Сказав кіт. Це ж Софі!
- Вибач хто ви? Спитала Софі.
- Я Котя. Сказав Котя. Ще мене звуть тато, тато ПІНКІ ПАЙ, тато Пай.
- Стоп-стоп-стоп! СКАЗАЛА Софі. Я зрозуміла! Тебе звуть тато.
- Так! Сказав тато. А це хто поруч стобою?
- Це моя кішка ДЖИННЯ. Пояснювала Софі. А БОЗЛІ мій плюшів кролик.
- Приємно познайомитися ДЖИНЯ та БОЗЛІ. Сказав тато.
- Ніколи не розмовляв з живою кішкою! Сказав БОЗЛІ.
Але ДЖИНЯ згадала що у тому будинку щось сталося.
- Кільце надіслало сигнал тривоги! Сказала ДЖИНЯ. Що сталося?
- Підемо у вітальну та покажу! Сказав тато.
Тато відвів Софі,ДЖИНЮ та БОЗЛІ до своєї спальні. Софі подивилося у ліжко а там спить три маленьких кошеня. Одне рожеве, інше риже, а трете блакитне.
- Це МАЛЮЧКА Суничка, це лисичка , а це Тай. Сказав пошепки тато. Правда вони чудові!
- Чудові! Сказала Софі.
- Тільки ось суничка щось зовсім на суницю не схожа! Сказав БОЗЛІ.
- Тихо! Сказала ДЖИНЯ. Малюків розбудеш!
- Вибачте! Прошепотів БОЗЛІ.
- Тільки тато що це вони роблять у твоєму кабінеті? Спитала Софі.
- Поговоримо на зовні щоб не розбудити їх. Сказав тато.
Вони вийшли з кімнати та тато став розповідати.
- Одна жителька КОТО-ПОЛІСА ПОПРОСИЛА МЕНЕ ПРИГЛЯНУТИ ЗА ЇЇ ДІТЬМИ. Розповідав тато. Але я тепер не встигаю зробити свою роботу. От біда! Я не можу їх залишити.
Та тато казав Це таким ДРАМАТИЗИМ голосом . що у БОЗЛІ навіть вуха за дрогалі.
- Так подумаємо! Сказала Софі. Для того щоб допомогти тобі. Мені потрібно придивитися за дітьми поки ти занятий. На щастя у мене у книжці є дещо підходяще.
Софі змахнула Книжкою та з неї почали вилітати предмети. Та випало те що потрібною.
- Я зможу допомогти ставши нянькою! Сказала Софі. Буду тихо сидіти поряд поки малюки не виспляться! А коли вони прокинуться то я зможу по катати їх у дитячому візочку, чи нагодувати молоком з пляшечки. У мене є веселе ДРЯСКАЛЬЦЕ ТА одіяло щоб вони не замерзли.
БОЗЛІ грав роль для чого це потрібно. Тато дуже зрадів коли почув що Софі йому допоможе.
- Німа проблем ми попіклуємося о малюках! Сказала Софі.
Тато пішов а Софі лишилася приглядати за дітьми.
- Це буде легко вони не прокинуться до повернення Тата. Сказала ДЖИНЯ.
- Так! Прошепотів БОЗЛІ.