Коли виходжу від декана, почуваюсь дивно. Він так пройнявся моєю ідеєю, що обіцяв зайнятись її оформленням буквально сьогодні. Все йде буквально як по маслу і це мене дивує...
Як тільки спускаюсь до аудиторій, мене обступають буквально всі, всім щось від мене раптом стає треба, всім я цікава... Але потім підходять Арія з Марі. Ці двоє мало не професійно виводять мене з натовпу... Ми йдемо коридорами в якесь «таємне місце для обраних», як каже Арія. Студентів в цьому крилі практично нема... Я починаю переживати, що ми запізнимось на пару, і ось на черговому повороті наша група практично врізається в Дема. Точніше, врізається в нього Марі. У Дема з рук випадає купа якихось конспектів та папірців. Все це розлітається підлогою.
— О, ще один убогий, — усміхається Арія.
— Гей, убогий, давай швиденько прибери свої манатки, не хочу, щоб Аді послизнулась на якомусь паршивому аркуші...
— Аді, ти ж напевно не знаєш, — Арія бере мене під руку і продовжує говорити практично на вухо, пошепки. — Так, за агресію можуть знизити рівень, але якщо не вживати певних слів-маркерів, які ШІ розпізнає, як ненормативну лексику, а також якщо не застосовувати на убогих грубої сили, то ніяких штрафів...
Авжеж я знаю про це. Але зазвичай я була по іншу сторону. Як Дем зараз... Вчора він захистив мене, а сьогодні я маю захистити його.
Стискаю руки в кулаки, серце колотиться як скажене. Вже збираюсь почати говорити, коли...
— О, це ж той вбогий, що закоханий в нашу Аді, — говорить Марі.
— Значить, фанат? — Арія злегка схиляє голову вбік.
А я відчуваю на собі погляд Дема... Дивлюсь на нього і бачу в очах роздратування і навіть злобу... Але ж я хотіла його захистити! Хотіла... Відводжу погляд.
Дівчата щось ще говорять, але я відволікаюсь, бо в поле зору потрапляє конверт, і на ньому написане моє імʼя.
Дем любить конверти. Зараз ними практично не користуються... Все перейшло в абсолютний онлайн. Навіть наша система рівнів — це все онлайн... Їхній «Закон і порядок онлайн, версія 2.0», з двома чинниками — популярністю та результативністю. У школярів студентів результативність — це їхні оцінки, у дорослих — результати роботи.
Шкалою результативності я дуже задоволена, бо ж саме завдяки їй і могла раніше триматись в рейтингу, а от шкалою популярності...
Нові «подруги» продовжують щось говорити Дему. А я тим часом впускаю браслет. Прямо туди, де лежить невеличкий конверт.
Роблю вигляд, що все йде за моїм планом. Піднімаюсь, ховаючи конверт в сумку.
—...Досить нам вже тут стояти, — каже Арія. — Це недоведено, але... Все одно ми всі знаємо, що рівні оточення впливають і на наші рівні. Тому нам краще не знаходитись біля низькорівневих так довго. І взагалі, нам треба на пару. Підемо, дівчата, — вона бере нас з Марі під руки і уводить геть...
Я хочу обернутись і глянути на Дема, але мені страшно. Після того погляду... Він сам збив... Збив мене! Я не винна... Я хотіла...
В змішаних почуттях йду за Арією...
Це ж тільки початок. Можливо, я зможу змінити їх... Якщо тільки мій проєкт зацікавить когось з керівництва, то все буде добре... Я впораюсь. А зараз треба потерпіти.
Мені потрібна підтримка топів, навіть якщо мене й нудить від їхньої зверхності...
***
Адель намагається себе виправдати?... Як думаєте?