Розділ 5

Не встигло сонечко повністю піднятися над недільним ранком, як наше подвір’я знову перетворилося на арену пристрастей. Здається, вчорашня втеча Гарчика від баби була лише невеликою перервою в насиченому сюжеті, бо вже сьогодні він знову повернувся на постар. Разом із ним на горизонті знову намалювався і наш невтомний рудий сусід — такс.

​Щойно ці двоє з'явилися за воротами, почалося справжнє шоу. Кульмінацією цього ранкового концерту став Капітан Дружок. Він знову затягнув свою улюблену пісню ревнощів, зриваючи голос і гавкаючи на всі заставки через появу конкурентів. Такс, звісно ж, теж вирішив не відставати і підтримував загальний галас своїм заливистим гавкотом. Шум стояв на весь двір!

​Найголовніше — кусатися ніхто й не думав. Вони просто влаштували гучне змагання за увагу, перевіряючи мої нерви на міцність.

​Звісно ж, залишати ситуацію без контролю було не можна. Я вийшла на дворовий «фронт», спокійно підійшла до розбурханих чотирилапих дипломатів і застосувала свій головний миротворчий прийом. Замість того, щоб кричати, я по черзі огорнула їх ласкою — і ревнивого Дружка, і настирливого гостя-такса, приділивши уваги кожному.

​І що ви думаєте? Магія доторку спрацювала блискавично. Гавкіт почав стихати, гарячі голови охололи, а подвір'я знову занурилося у відносний спокій. Бо ж головна господиня тут — я, і правила на цьому подвір’ї встановлюю теж я!

Щойно я спробувала трохи відійти і залишити наших чотирилапих друзів наодинці, як усе подвір'я знову огласилося гучним гавкотом. Вони ніби змовилися і категорично відмовлялися відпускати мене хоч на крок!

​Довелося повертатися до справ і наводити суворий порядок. Для початку я акуратно розплутала Мушку, яка заплуталася влітку у своїх мандрах, і знову безпечно заклала її на ланцюг, щоб майбутня мама була в безпеці.

​Тим часом на сцені знову з'явилася баба, яка взяла на себе місію підстрахувати й потримати Мушку, щоб та часом знову не надумала кудись утекти. Але тут розігралася справжня драма: до баби підійшла та сама настирлива такса, і… баба відверто зізналася, що дуже її боїться!

Дивлячись на те, як Мушка готується стати мамою, а мама якось за вечірнім чаєм згадувала, що взимку на нас чекає поповнення і нові маленькі цуценята, я не могла не замислитися про серйозне.

​Звісно, нові пухнастики — це неймовірна радість. Але якщо порахувати всіх наших мешканців: п'яте котів, вірний Капітан Дружок, сама Мушка та майбутнє потомство — виникає чимало турбот. Нагодувати таку велику компанію — справа непроста, особливо знаючи, що мама працює на роботі, де платять небагато, і кожна копійка на рахунку.

​Попри весь хаос на подвір’ї, гавкіт такси й ревнощі Дружка, я розумію, що ми — їхній єдиний захист і опора. І хоч іноді буває тривожно за майбутнє, ми обов'язково щось придумаємо і впораємося з усім, адже ми одна велика і дружна родина.